Вчитель початкових класів

Вчитель початкових класів
Мелодія починається з першої ноти, саме вона визначає її характер. Початкова школа - своєрідна перша нота шкільного життя Що може буть дорожче, ніж дитя, Якого любиш ти до забуття? Але піднять його на власні ноги - для цього треба все життя

пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

Дистанційне навчання


 24.04 Літературне читання
Тема. Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки»
 I. Актуалізація опорних знань та вмінь
1. Робота над чистомовкою
Би – би – би – природу люби.
Жи – жи – жи – ти її бережи.
Ми – ми – ми – будьте добрими людьми.
Та – та – та – від душі ця доброта. 
 2. Робота над скоромовкою
- Наступне наше завдання на розширення памяті. Читання скоромовки.
Ходять лелеки по лузі,
Ходять лелеки у тузі:
Завтра у вирій далекий,
Будуть летіти лелеки.
— Прочитайте скоромовку мовчки повільно; із захопленням; зі здивуванням, швидко
Повідомлення теми і мети уроку
- Отже, тема уроку «Коли твір відкриває свої таємниці». Сьогодні ми будемо читати оповідання Юрія Збанацького «Лелеки».

1. Біографічна довідка
1.  Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на Чернігівщині. Зростав на берегах відомої «зачарованої Десни». 
2. Ріс Юрко здібним і цікавим хлопчиком, вирізнявся великою спостережливістю, надзвичайною пам’яттю та кмітливістю. З дитинства полюбив пресу. Запам’ятався йому той день, коли листоноша приніс до хати газету, на якій було написано: «Збанацькому Юрку». Це батько виконав обіцянку: передплатив для сина газету. Скільки-то було радості! До хати тепер часто сходилися сусіди, щоб послухати, про що читає малий Юрко.
3.  У роки Другої світової війни Юрій Оліферович організував партизанський загін, а потім командував великим партизанським з’єднанням імені Щорса. Виданий зрадником, Ю. Збанацький потрапляє до рук німців. Але йому вдалося втекти з-за колючого дроту.
4.  Восени 1942 р. німці схопили матір письменника Євгенію Вікторівну. Розшукуючи заарештованого сина-підпільника, вона потрапила в гітлерівську тюрму. Ні погрози, ні катування не змусили цю мужню жінку видати сина. Її було страчено. Згодом ці події ляжуть в основу повісті «Єдина». Від рук фашистів загинув також рідний брат Юрія Збанацького Василь, якому було лише чотирнадцять років.
5.   Та особисте горе не зламало письменника. Він пише нариси, оповідання, повісті, а між боями читає їх солдатам. Таких творів налічувалося вже до двадцяти, але в одному з боїв рукописи згоріли.
2. Опрацювання статті про Юрія Збанацького 
2.1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Про яку «незриму ниточку» говорив письменник? (Про його любов до дітей)
— Які твори письменника для юних читачів здобули широку популярність? («Таємниця Соколиного бору», збірка оповідань «Крилатий гонець», казки)
— Діти, зверніть увагу, що у нас у класі  є  виставка книжок письменника, на перерві ви матимете можливість її переглянути.
3. Опрацювання оповідання Юрія Збанацького «Лелеки» 
3.1. Словникова робота
— Перед тим як  перейти до опрацювання оповідання, ми прочитаємо слова, які будуть зустрічатися у творі, можливо, для вас вони будуть незрозумілими, тобто проведемо словникову роботу.
Суховерхий в’яз – в’яз, яких сухий на верхівці.
Викручували живе коло – робили / створювали коло.
Снують у небі  літати поодиноко в небі
Розпростувати крила – розпускати крила
Плювати на все – відмовитися від продовження чого-небудь, від участі в чомусь.
Зелена отава – трава, що підростає на місці скошено
Стріпувати крильми – (показ учнями)
Притьмом – смерком
Не рушила навздогін – не полетіла доганяти
Настовбурчивши пір’я – піднявши пір’я
Знічене – пригнічене
3.2. Читання оповідання 
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Хто є його головними персонажами? (Юрко, лелеки)
3.3. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Де жили лелеки? (На старезному в'язі)  
— Як автор спостерігав над їхнім кружлянням? (Задивлявся і співав, читання 2 абзацу)
— Яку пісню співав? (Колесом, колесом, чорногузе, колесом)
— Чому мусив її перервати? (Бо у лелек не виходило осіннє коло. Молоді розгублено снують у небі, а старі лелеки повертаються до гнізда)
— Що незвичного він помітив у гнізді? (Помітив, що не всі пташата покинули гніздо)
— Як пташеня дивилось у небо? Чого воно чекало? (Заздрісно дивилось у небо, чекало сніданку)
— Чому старі лелеки не принесли з собою сніданку? (Вони хотіли, щоб маля само злетіло з гнізда)
— Як вони почали виховувати дитя? (Витягували довгі шиї та клекотіли на все село)
— Хто приніс йому обід?  Лелечиха)
— Чи вдалося лелеченяті полетіти разом із сім’єю? (Ні)
Зачитайте уривок, що викликає сум. (Воно сиділо знічене, уже й їсти не просило в батьків. А ті, помахавши під носом у лелеченяти широкими крильми, знову знялися в повітря. Зажурене лелеченя сиділо в гнізді.)
Зачитайте уривок, де відчувається радість. (Аж затанцювало на гнізді, коли до нього повернулися батьки.)
Фізкультхвилинка

4.1. Знаходження епітетів в тексті.
Знайдіть і прочитайте епітети до слів:
лелеченя (зажурене, знічене),
в’яз (суховерхий),
лелечиха (сумовита, мовчазна, щаслива),
ніч (холодна),
тепло (материнське),
крильце (безсиле).
4.2. Ставлення автора до твору:
Як звали хлопчика, який врятував лелеченя? (Юрко)
Хто такий Юрко? (Це автор -  Юрій Збанацький)
Як ставився Збанацький до лелек? (З захопленням, любов’ю, добротою).
 4.3. Визначення теми і головної  думки твору.
- Що хотів сказати автор своїм твором (Розповісти про життя лелек.)
- Яка головна думка твору? (Бережно ставитися до птахів, вчитися бути добрими та турботливими.)
  Підсумок уроку
Яке оповідання ми читали на уроці? («Лелеки»)
Хто автор? (Юрій Збанацький)
Про кого розповідається в оповіданні? (Про лелек)
Яке горе спіткало лелечу сім’ю? (Одне лелеченя було хворе)
Як батьки ставилися до свого дитинчати? (З любов’ю, добротою)            -  Чого вчить нас це оповідання? (Бережно ставитися до природи, до птахів, бути добрими)
Як ви гадаєте, за що люди шанують лелек?
Відповідь:
– За вірність і любов до людей.
– За вірність і любов до Батьківщини.
– За те,  що вони дарують щастя й достаток.
– За те, що лелеки – це оберіг нашого дому.
– За те, що лелеки – живий символ України.
Їх вважають священними птахами за те, що чорнокрилий красень ніколи не зробить людині кривди, не зрадить.
Чи сподобався вам урок? Що найбільше сподобалось?

VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати оповідання  
24.04 Математика  
Тема: «Поняття частини. Утворення частин способом цілого на рівні частини й виділення однієї з них. Поняття про дріб, чисельник і знаменник дробу. Знаходження частини від числа»


1.     Ознайомлення з частинами. Практична робота.  Розповідь з елементами бесіди
-         Завдання: піцу потрібно поділити порівну між двома друзями. Як це зробити? А між 3, 4 друзями?
(відповіді учнів)
-         Якщо цілу піцу поділити на дві рівні частини і взяти одну таку частину, то вона називається половина.
Половина від цілого називається одна друга частина (записується ).
При поділі цілого на три рівні частини одна частина називається одна третя, або третина (записується ).
Кожну з чотирьох рівних частин цілого називають однією четвертою, або четвертиною (чвертю) (записується ). , ,  – це дроби, які називають частинами. Числа 2,3,4, що стоять під рискою, показують, на скільки частин поділено ціле і називають їх знаменником.
Число 1, що стоїть над дробовою рискою, показує, скільки таких частин узято. Його називають чисельник. У записі дробу чисельник і знаменник розділені рискою, яку називають дробовою.
2.       Подумайте  і дайте відповідь на запитання де в житті ми зустрічаємося з дробами.

Використання у житті: Із дробами також пов’язано дуже багато професій: пекар, кухар, електрик, швачка, садівник будівельник і ще інші. Також ми зустрічаємо дроби коли граємо в комп’ютерні ігри (коли наприкінці пройденого рівня, ми бачимо скільки зібрали балів із можливих), коли в інтернеті дивимося рейтинг чого небудь, коли хочемо щось поділити між собою. Дроби оточують нас повсюди.

3.     Первинне закріплення. Робота з підручником.
(№952 с. 142) усно
4.     Каліграфічна хвилинка
Приготуйте будь ласка салат за рецептом. (завдання: записати числа в зошит)
Беремо 2 червоні помідора нарізаємо і кладемо в тарілку, потім беремо одну другу огірка і нарізаємо в тарілку, розріште перець на 3 частини і візьміть з них одну частину і покришить у тарілку, тепер візьміть одну шосту частину зеленої цибулі і покладіть зверху на салат. Салат посолити, приправити і зверху полити п’ятою частиною однієї чайної ложки олії. (2, , , , )
5.     Робота за підручником (с. 143 № 954 – 957 усно)

6.     Знаходження частини від цілого (пояснення дивись на номер 958)

  Щоб знайти частину від цілого, потрібно ціле поділити на знаменник дробу.

7.     Знаходження значень виразів (№ 959. С. 144)
8.     Розв’язування задачі
18 : 3 = 6 (хв)
Відповідь: за 6 хвилин Маринка розв’язала задачу.

 Підсумок уроку.
 - Що нового дізналися?
- Де ми можемо застосувати вивчений матеріал?
- Щоб бути зовсім упевненими, пригадаймо що таке знаменник дробу, що означає чисельник...
VI. Домашнє завдання
С. 145 № 961, 962.
24.04 Природознавство
 Тема. Травна система


Мета: ознайомити учнів з травною системою і з необхідними організму поживними речовинами; розвивати мислення, пам’ять, уміння слухати; виховувати відповідальне ставлення до свого здоров’я.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
— Як постава впливає на здоров’я людини?
— Що слід робити, щоб мати правильну поставу?
2. Демонстрування учнями правильної постави
3. Презентація учнями вправ для постави
4. Тест «Так чи ні?»
— Відповідайте за допомогою знаків «+» або «–».
- Опорно-рухова система складається зі скелета і м’язів.
- Опорою тіла служать м’язи.
- Рух тіла і його частин забезпечують кістки скелета.
- Під час ходьби тримайся прямо, не сутулься.
- Важкий вантаж носи в одній руці, щоб іншою підтримувати рівновагу.
- Не спи на ліжку, що сильно прогинається. Ліжко має бути рівним.
- Ліжко має бути дуже м’яким, щоб було зручно.
- Щоб не бути сутулим, потрібно правильно харчуватися.
Учитель акцентує увагу на останньому питанні.
— Як ви відповіли на останнє запитання?
— Що ви знаєте про харчування?
— Які органи входять у травну систему?
— Яку «роботу» вони виконують?
— Як перевірити, чи маєте ви рацію?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про будову та значення травної системи.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с. 149–150)
— Пригадайте, як живляться рослини і тварини. Чому людина повинна харчуватися?
— На малюнку 119 розгляньте будову травної системи. Знайдіть на своєму тілі місця, де розміщені ці органи.
— Розкажіть про шлях їжі в організмі.
— Із чого складається і як працює травна система?
— Що називається травленням?
— Для чого організму потрібні поживні речовини?
— Запам’ятайте! Органи травлення потрібно берегти змалку. Піклуйтеся про стан своїх зубів! Здорові зуби краще справляються зі своєю роботою — пережовуванням їжі, ніж хворі. До того ж мати здорові зуби — це гарно. Вони — окраса обличчя і знаряддя для правильного мовлення.
Висновки
- Травлення — це складний процес перетворення їжі на поживні речовини, які засвоюються організмом для отримання енергії побудови тіла.
- Берегти свої зуби потрібно змалку.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Практична робота
Мета: навчити доглядати за зубами.
Робота в групах
Виробіть правила догляду за зубами й правила правильного пережовування їжі.
— Відгадайте загадки.

 Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)

 Повен хлівець білих овець. (Зуби)

— Поміркуйте і поясніть!
Чому людині потрібні здорові зуби?
— Запам’ятайте і поясніть приказку.
Здорові зуби — здоров’ю любі.
2. Колективне складання пам’ятки «Бережи зуби!»
Пам’ятка «Бережи зуби !»
- Після прийому їжі завжди полощи рот теплою водою.
- Чисти зуби 2 рази на день (уранці й увечері перед сном) протягом 3 хвилин.
- Користуйся тільки власною щіткою. Стеж, щоб вона була завжди чистою.
- Не колупай у зубах металевими предметами.
- Не бійся лікаря, сміливо звертайся до нього за порадою, допомогою.
3. Цікаво знати!
— У дорогу їжа у нашому організмі вирушає у вигляді шматочка хліба з маслом, супу, каші, котлет. А до кінця подорожі перетворюється на маленькі крапельки прозорої рідини. Увесь шлях харчові маси здійснюють за 1–2 доби. Довжина цього шляху простягається майже на 8 метрів.
— Про що ви дізналися в рубриці «Для допитливих»?
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Прочитайте висновки на с. 150–151.
— Що називається травленням?
— Поміркуйте, як вплине на організм хвороба певного органу травлення.
— Поясніть, для чого потрібно піклуватися про свої зуби.
VІІ . Домашнє завдання
С. 149–151.


Немає коментарів:

Дописати коментар