Дистанційне навчання

22.04 Літературне читання

Тема: М.Вінграновський „Грім“.  

 

 Мовленнєва розминка

Фонетична зарядка

— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)

— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)

— Як гуде машина? (Гу-у-у)

— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)

— Дмухніть на кульбабу.

 Робота над скоромовкою

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.

Хом’ячок наш захворів —

Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,

Ходить в гості сіра мишка.

Опрацювання вірша Миколи Вінграновського «Грім» (с. 127–128)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Назвіть персонажів вірша.

— Хто його головний герой?

2) Словникова робота

Мушу             умив               трусніть                     навздогін

голубі             тремтів           щасливий                  заговорила

— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.

— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)

— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)

Фізкультхвилинка

3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.

— Який основний тон виберете для читання?

— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які бу­демо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується. Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)

4) Читання учнями вірша в парі одне одному.

5) Виразне читання вірша учнями вголос.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?

— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш? (уособлення)

— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?

— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?

— Як називається такий художній засіб?

— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути» грім. Яким у вірші показано грім?

— Зазвичай грiм лякає людей, але у цьому вiршi грiм показаний добрим дядьком, що допомагає дiтям зiбрати врожай, обтрусити гiлки слив, груш:

I натрусив зi сливи слив,

Щоб легше було сливi.

— Навiть буркотiння грому, яке поет передає словами зi звуком «р», є буркотiнням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий.

7) Гра «Добери риму».

Гримів — ... (горів);

гриміти — ... (на квіти);

згори — ... (яри);

хоче — ... (очі);

опустив — ... (слив);

щасливий — ... (сливі);

навздогін — ... (грім);

груша — ... (дуже);

собі — ... (голубі);

грушу — ... (мушу).

8) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

  Домашнє завдання

Виразно читати вірш (с.127).

22.04 Математика 

   Контрольна робота

1.     Задача  (3 бала)

Для приготування 3 кг крохмалю витратили 18 кг картоплі. Скільки кілограмів картоплі потрібно для приготування 10 кг крохмалю?

2.     Обчисли (* - дія множення)  (2 бала)

700 : 10 – 700 : 100 =           370 : 370 *1 =         242 * 2=

3.     Виконай дії з іменованими числами         (1 бал)

12 дм : 4 =  ___    дм

4.     Обчисли значення виразу а – б * 2, якщо а = 874, б = 324     (1 бал)

5.     Накресли три відрізки: перший – 4 см, другий – у 3 рази  довший, ніж перший, а третій – на 2 см коротший за другий. (2 бала)

6.     Завдання з логічним навантаженням.  (3 бала)

        Число 72 подай у вигляді суми двох доданків, кожен з яких ділиться на 4.

22.04    Українська мова

Тема. Загальне поняття про дієслово. Зв*язок дієслова з іменником в реченні.

-          Які частини мови ви вивчали?

-          Яка частина мови називається іменником? Прикметником? Наведіть приклади.

 Вивчення нового матеріалу

1.      Повідомлення теми і мети уроку

-          Сьогодні ми побуваємо а царстві Дієслова. А щоб потрапити до нього, треба виконати кілька завдань.

2.      Робота з текстом:

а) читання тексту

Розлилися річки. Затопили низини і луки. Летять і летять з вирію птахи. Тепле проміння нагріває землю. Розпочалася весняна сівба.

Цвітуть в*язи і крислаті клени. Квітне в гаях ряст і гусяча цибулька. Скоро буйно розквітнуть садки. Тому й місяць має назву… (квітень)

б) бесіда за змістом тексту:

- Про що розповідається в тексті?

- Доберіть заголовок, який виражав би тему тексту.

- Які слова тексту допомогли вам відгадати назву місяця? (Дієслова)

- Що означають ці слова?

- На яке питання вони відповідають?

- Яка частина мови називається дієсловом?

- У реченні Розпочалася весняна сівба. Визначте головні і другорядні члени речення.

- Яким членом речення є дієслово?

в) Хвилинка каліграфії: Квітень з водою – травень з травою.

г) вимовте звуки у слові квітень,

д) поділіть це слово на склади для переносу.

3.  Хвилинка-цікавинка

Календар прибув до нас аж із стародавнього Риму. Перші числа кожного місяця римляни називали календарами. Звідси й назва. Та були в Україні і свої календарі. Найдавніший знайдено в 1899 році поблизу села Ромашки на Київщині. Це – глиняний глек, на якому зображено народні свята кожного місяця. В квадратиках під малюнками позначалося, які в цей час потрібно виконувати роботи: орати, сіяти, косити.

4.Робота зі схемою-опорою «Твій помічник», с.23):

Дієслово

(назва дії предмета)

Що робити? Що зробити?

Що робив? Що роблять?

Що буде робити?

В речення – присудок

 Закріплення вивченого матеріалу

1.      Тренувальні вправи (впр. 139)

а) списати вірш, підкреслити дієслова (самостійно);

б) до дієслів дібрати спільнокореневі слова: тче, будує, сіє, вчить, лікує, пече;

в) словникова робота: леліє – оберігає, піклується, дбає, турбується (синоніми). Фізкультхвилинка

Встаньте, діти. Посміхніться.

Землі нашій поклоніться.

І до сонця потягніться.

В різні боки нахиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз, присядьте, два, присядьте.

І за парти тихо сядьте.

 Закріплення вивченого

1.      Робота з прислів*ями (вправа 140):

-          Як ви розумієте  кожне прислів*я?

-          Назвіть дієслова і поставте до них питання.

2.      Розвиток зв*язного мовлення (впр. 141):

-          Що зображено на кожному малюнку?

-          Складіть речення за кожним малюнком.

-          Запишіть одне з них.

-          Підкресліть дієслова.

3.      Вибіркове списування (вправа 142):

1)      читання тексту;

2)      бесіда за змістом тексту:

-          Як ви розумієте вислови: дихало небо, повилась річка, горить ячмінь?

-          Як можна сказати по-іншому?

-          Навіщо письменник використовує такі вирази?

-          Як називається цей текст? (Опис)

3)      Виконання завдання за зразком:

Жита (що робили?) половіли, вилискували; море (що робило?) червоніло; річечка (що зробила?) повилась; ячмінь (що робить?) горить; килим (що робить?) стелиться; просо (що робить?) темніє.

Підсумок уроку

1.      Відповіді на запитання:

-          Яку частину мови ми вивчали на уроці?

-          Що називається дієсловом?

-          З якою частиною мови зв*язане дієслово в реченні?

2.      Вірш «Дієслово»

Дієслово –ь слово діє:

Ходить, робить, косить. сіє,

Слово плаче і радіє,

Усміхається і мріє.

Дієслово – слово діє:

Вірить, любить і жаліє,

Не злословить, не лукавить,

Серця ближнього не ранить.

Дієслово – слово діє:

Народилось і зоріє,

Розвивається і квітне,

Слово любе, слово рідне.

                              (Л.Лужицька)

Домашнє завдання: с. 61, вправа 143.