Дистанційне навчання

Літературне читання

Тема: Таємничість весняних обрядів.

 Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою.

Вовк ведмедя розбудив:

-Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень з барлогу –

Вовк тікає в ліс від нього.

Гра « Упізнайте гостю»

Тепло стало на дворі.

Синє небо у горі.

Сонце промінь шле землі,

Прилітають журавлі.

Вже у лісі там і тут

Перші проліски цвітуть.

Кучерява, запашна

В гості йде до нас …    (весна)

Вправа «Асоціативний кущ»

¾   Підберіть такі слова, які допоможуть нам розповісти про цю чарівну пору року. Погляньте у віконечко, подумайте і назвіть такі слова

          струмочки             сонце            небо         хмарки

                            земля            ВЕСНА       тепло

                квіти              трава              дерева            птахи

Вступна бесіда

  Велика й прекрасна наша земля. Змінюється, вічно оновлюється вона. І ще оновлення починається завжди весною.

 Наші предки – слов’яни вважали весну живою істотою. Вони вірили в багатьох богів. Вони їх шанували, справляли їхні свята навесні. Ці свята супроводжувалися веснянками.

  Обряд зустрічі весни починається ще з зими, На свято Стрітення весна з зимою зустрічається. То вже тоді, для того, щоб закликати весну, наші предки рубали ополонки, кричали, стріляли, запрошували повернутись весну. Вони вірили, що весна під водою, у далекому царстві Дажбога.

   А саму весну приносили на крилах птахи 30 березня, коли святкували Теплого Олексія. Чекали всі цього свята з нетерпінням. Зранку вдягались у святкове вбрання, хлібороби вітали один одного з теплом.

  Господині випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків. Це печиво носили селом на долонях і показували сонцю, сподіваючись ввести його в оману. Мовляв, птахи прилетіли, пора весні бути. А потім ішли весну закликати.

Опрацювання статті Василя Скуратівського «Благослови, мати, весну зустрічати»

 1.Читання статті

-Про що йдеться в цьому тексті?

      2. Словникова робота.

     Тужавіти – тверднути

     Символічний птах – образ птаха

     Пращури – далекі предки.

3. Перевірка первинного сприйняття.

¾   Коли наші пращури святкували Новий рік?

¾   Коли починали співати веснянки і гаївки?

4. Виразне читання учнями.

5. Вибіркове читання. Аналіз змісту тексту. (Усно)

¾   Коли діти зверталися до неньок із проханням. Прочитайте.

¾   Які пісні співала молодь?

¾   Прочитайте пісню, яку співали діти.

6. Вправи на розвиток уважності.

¾   Знайти абзаци в яких є такі словосполучення: «червонії квіточки», «смаковите печиво», «водили хороводи».

  Робота в  зошитах    (письмово)

До іменників дібрати прикметник з тексту

                обряди   …   (весняні)

                хоровод   …  (масовий)

                квіточки   …  (червонії)

                печиво   …  (смаковите)

6. Робота по малюнку.

¾   Знайдіть і зачитайте уривок, до якого розміщено малюнок.

¾   Як би ви доповнили малюнок?

Домашнє завдання.

Виразно читати текст ( с. 160-161). Вивчити веснянки.

Математика  

Правило ділення числа на добуток двох чисел. Складені задачі на 2—4 дії першого і другого ступенів

 — Сьогодні на уроці ми вивчимо правило ділення числа на добуток двох чисел, продовжимо роботу над складеними задачами.

 1.     Робота за підручником (с. 134)

         Завдання 885 (2 приклада)

Учні «ланцюжком» обчислюють приклади способом добору.  

48:12 = 4    39:13 = 3     55:11 = 5    144:18 = 8   45:15 = 3

         Завдання 886. Робота в групах (усно)

Учні пояснюють, як виконали ділення числа на добуток двома способами.

1-й спосіб: 12 : (3 • 2) = 12 :6 = 2

2-й спосіб: 12 : (3 • 2) = 12 :3: 2 = 4 : 2 = 2

Отже, 12: (2 -3) = (12:3): 2.

Висновок. Щоб поділити число на добуток двох чисел, потрібно поділити це число на один із множників і знайдений результат поділити на інший множник.

           РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ

         1. Продовження роботи за підручником (с. 134-135)

Завдання 887. Письмове виконання завдання з коментуванням правил

Учні обчислюють способом послідовного ділення.

48 : (6 • 4) = (48 : 6): 4 = 2        45 : (5 • 3) = (45:5):3 = 3

80 : (10 • 2) = (80 : 10): 2 = 4     500 : (10 • 5) = (500 :10): 5 = 10

         Завдання 888

— Прочитайте задачу та уявіть те, про що в ній ідеться.

— Запишіть задачу коротко.

розклав у 5 кор. порівну по ? шиш.

Мал. 15 шиш.           

Вел. — 30 шиш.

— Поміркуйте числа задачі і питання.

— Подумайте, що достатньо знати, щоб відповісти на питання задачі? (Треба знати два числові дані: 1 — кількість всіх шишок (невідомо) і 2 — кількість коробок (відомо — 5 кор).)

— Що треба знати, щоб дізнатися, скільки шишок назбирав Максим? (Треба знати два числові дані: 1 — кількість малих шишок (відомо — 15) і 2 — кількість великих шишок (відомо — 30).)

— Складіть план розв’язання задачі. (У першій дії дізнаємося, скільки шишок назбирав Максим. У другій дії дізнаємося, скільки шишок поклав Максим у кожну коробку.)

— Запишіть розв’язання задачі і відповідь.

         Розв’язання.

1) 15 + 30 = 45 (шиш.) — усього назбирав Максим;

2) 45 : 5 = 9 (шиш.)

Відповідь: 9 шишок поклав Максим у кожну коробку.

          

         3. Розв'язування логічних завдань (за бажанням)

         Завдання 890

Зі шматка дроту зігнули квадрат зі стороною 6 см. Потім розігнули і зігнули з нього трикутник з рівними сторонами. Яка довжина сторони цього трикутника?

         Завдання 891

Петрик, піднявшись на третій поверх, нарахував 36 сходинок. Тому він зробив висновок, що на 6-й поверх ведуть 72 сходинки. Чи правильно це?  

 ПІДСУМОК УРОКУ

— Як поділити число на добуток двох чисел? Наведіть приклади.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 135, завдання 892; 893.

 Українська мова

«Змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників»

Опитування

 Що таке прикметник?

- З якою частиною мови звʼязаний прикметник?

- У якому числі завжди стоїть прикметник?

  Каліграфічна хвилинка

- До нас завітала тітонька Сова і принесла загадку:

Є в квартирі молодець, математик і мудрець.

Він тебе не підведе, бо рахунок дням веде (Календар)

- Для чого необхідний календар?

- Календарі почали друкувати у Росії у 18 ст. Спочатку календар створили для розвитку промисловості, де потрібна точність. А вже потім їх почали використовувати у повсякденному житті.

- Календарі є різні : відривні, перекидні, кишенькові, електронні.

- Запишіть каліграфічно

Кк ар нд календар

- Яка орфограма у слові?

- Як називаються слова, написання яких ми повинні запамʼятати?

- Де можна зустріти такі слова?

- Складіть речення зі словом календар, в якому буде прикметник

- Запишіть речення. (Марія купила новий календар.)

- Підкресліть основу речення

- Підкресліть прикметник ( як підкреслюємо?)

- Виконайте звуко-буквений аналіз слова Марія

- Розберіть іменник календар як частину мови.  

 Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником. Вправа 356  

- Зачитайте завдання

- На яку частину мови слід спершу звернути увагу: іменник чи прикметник?

- Які слова вам допомагають визначати рід іменників?

- Хлопчики виписують  сполучення чол.роду,

дівчатка- жін. роду.     

 Перевірка

- Чи змінюються прикметники за родами?

- Від чого залежить рід прикметників?

- Отже, ми зʼясували, що прикметники змінюються за родами.

Робота за таблицею (усно)

- Розгляньте таблицю. Чи однакові закінчення мають прикметники чол.. роду, жін.. роду та сер. роду?

- Які закінчення мають прикметники чол.. р.?

- Які закінчення мають прикметники жін.. р.?

- Які закінчення мають прикметники сер.. р.?

- Чи змінюються прикметники у множині за родами?

- Зверніть увагу, що прикметники, основа яких закінчується на мʼякий приголосний звук, мають закінчення –ій, -я, -є.

- Прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний, мають закінчення –ий, -а, -я.

Читання правила

- Які закінчення мають прикметники ч.р., ж.р., с.р.?

 Робота за картками ( записати у зошит)

- Допишіть закінчення прикметника, визначте рід

Українськ.. поет, велик.. сімʼя, добр.. слово, чудов.. твори.

- Вставте пропущені прикметники і відгадайте загадку і запишіть.

У нього … вуха, ….. хвіст, шерсть узимку …. , а влітку ….  .

(Куций, довгі, сіра, біла)

- До якої групи тварин належить заєць?

- Чи водиться заєць у  твоїй місцевості?

 Підсумок

 - Чи змінюються прикметники за родами?

- У якому числі прикметники знмінюються за родами?

- Які  родові закінчення мають прикметники?

- Які закінчення у прикметників у множині?