Літературне читання
Тема. Оксана
Лущевська «Іди, іди, снігу»
Завдання уроку
Мовленнєва
розминка
1. Робота над скоромовкою
На ґринджолах із гори
Їхав натовп дітвори.
Ой! Мала упала Юля
І тепер на лобі ґуля.
Їхав натовп дітвори.
Ой! Мала упала Юля
І тепер на лобі ґуля.
2. Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — тихо падає сніжок.
Ло-ло-ло — все подвір’я замело.
Ля-ля-ля – стала білою земля.
Лі-лі-лі – ось замети чималі.
— Чи любите ви зимові
розваги? Розкажіть про свої враження. Що потрібно для зимових розваг?
2. Читання уривку розповіді.
От і настала зима. На вулиці — холодно, тому Джмелик
і Книжечка, зустрівшись, подалися погрітися до дитячої кав’ярні
“Рукавичка”. Як гарно морозяного дня випити гарячого чаю! Отак,
посьорбуючи запашний напій, наші друзі вели цікаву розмову. Долучимося
до неї і ми. Друзі захоплено розглядали на Джмеликовому
планшеті фотографії, які надіслала Нотка з Карпат, куди поїхала
відпочивати. Ось вона, усміхаючись, визирає з-за пухнастих засніжених
лап сосни. А ось мчить на лижах білим схилом.
— Як гарно! У Карпатах уже лежить сніг. Коли
ж він і нас порадує? — глянув у вікно Джмелик.
— Цікаво, — замислилася Книжечка, —
чи бувають якісь чарівні слова, щоб сніг закликати? Пригадуєш, коли
влітку довго не було дощу і наш квітник майже всох, ми співали:
“Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику”? І дощик справді починав
накрапати! А чи можна й сніг якось принадити? Тільки ж чим
саме? Хіба що: “Іди, іди, сніжечку, зварю тобі... гречечки”?
— Макаронів! — засміявся Джмелик. —
Я їх дуже полюбляю, тому й снігові запропонував
би найперше. А я таки пригадав віршик для закликання снігу.
Його авторка — сучасна українська поетеса Оксана Лущевська.
Сприймання й
усвідомлення нового матеріалу. Біографія Оксани Лущевської
Оксана Лущевська народилася 17 лютого 1982р. в місті
Тальне Черкаської області. У 2004 році закінчила філологічний факультет
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, за
фахом — педагог.
З 2010 до 2012 року навчалася в магістратурі
Пенсильванського державного університету (США). Вивчала російську та
дитячу літературу, та дитячі студії. З 2012 року вивчає дитячу літературу
в докторантурі університету Джорджії. Спеціалізація – «Мова і грамотність»
Друкувалася в періодиці та антологіях, зокрема в антології
авторського зарубіжжя «АЗ, два, три… дванадцять — лист у пляшці», «Червоне
і чорне: Сто українських поеток ХХ сторіччя» та збірниках для дітей.
Нині живе в м. Афіни, Джорджія (США).
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Підготуйтеся виразно прочитати вірш: яку інтонацію
підказують розділові знаки? Визначте рядки, читання яких вимагає підсилення
голосу. Після яких слів слід зробити найдовшу паузу?
Іди, іди, снігу
Щука-риба у Дніпрі
Визира з-за криги.
Щука-риба із Дніпра:
“Іди, іди, снігу”.
Щука-риба у Дніпрі —
Срібний хвіст-хвостище.
Щука-риба визира
Вище, вище, вище.
Щука-риба у Дніпрі
Хлюп-і-хлюп з-під криги:
“Іди, іди, снігу,
іди, іди, снігу!”
Визира з-за криги.
Щука-риба із Дніпра:
“Іди, іди, снігу”.
Щука-риба у Дніпрі —
Срібний хвіст-хвостище.
Щука-риба визира
Вище, вище, вище.
Щука-риба у Дніпрі
Хлюп-і-хлюп з-під криги:
“Іди, іди, снігу,
іди, іди, снігу!”
2. Словникова робота
визира
щука
хвостище
хлюп-і-хлюп
іди, іди
3. Виразне читання вірша учнями
► Чим цей вірш
схожий на народну закличку?
► Які слова
в ньому часто повторюються?
► Які слова
у вірші допомагають почути шум снігопаду?
4. Дочитування розповіді
І сталося диво! Поки Джмелик читав чудовий вірш,
за вікном пролетіла перша несмілива сніжинка. Потім — друга, за
нею — третя... А за кілька хвилин на вулиці
вже кружляла пухнаста віхола.
5. Гра «Добери риму»
Криги — ... (снігу),
Хвостище — ... (вище).
(Учні самостійно добирають рими.) Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
- Сьогодні на уроці я вчився...
- Я дізнався...
- Найбільше мені сподобалося...
Домашнє завдання
Придумати свою закличку.
Математика
Тема. Ділення
з остачею. Властивість остачі. Задачі на подвійне зведення до одиниці
Завдання уроку
—
Сьогодні на уроці ми повторимо випадки ділення з остачею.
-
Учні
виконують ділення з остачею з коментуванням.
38:4
41:8 28:5 33:5
—
Розгляньте різноманітні випадки ділення на 4 та зробіть висновок, якою може
бути остача.
—
Скільки різних остач отримали при діленні на 4?
—
Порівняйте найбільшу остачу з дільником. Зробіть висновок.
Висновок. Остача менша від
4.
—
Скільки різних остач отримали при діленні на 3? Порівняйте найбільшу остачу з
дільником.
Висновок. Остача менша від
3. Остача завжди менша від дільника.
Від
цього моменту, виконавши ділення з остачею, учні перевіряють, чи отримана
остача є меншою за дільник. Якщо остача більша за дільник, то ділення можна
продовжити.
1.
Первинне
закріплення
—
Поділіть кожне з чисел на 5. Скільки різних остач отримали?
20
: 5 = 4
21
: 5 = 4 (ост. 1)
22
: 5 = 4 (ост. 2)
23
: 5 = 4 (ост. 3)
24
: 5 = 4 (ост. 4)
Висновок. Кількість остач
(з нулем) дорівнює дільнику. Отже, при діленні на 5 можуть бути п’ять остач: 0;
1; 2; 3; 4; при діленні на 7 - 0; 2; 3; 4; 5; 6.
1.
Продовження роботи за підручником (с. 104)
Завдання 654
—
Про що йдеться в задачі? (Про те, що
фермер розподілив 48 кг аґрусу по 6 однакових ящиках.)
—
Що запитується в задачі? (Скільки
потрібно ящиків, щоб розподілити таку саму кількість аличі, якщо в кожний ящик
насипати на 2 кг менше аличі, ніж аґрусу?)
—
Скільки всього аґрусу було? (Було 48 кг)
—
Яка величина вимірюється в кілограмах? (Маса)
—
Скажіть інакше, застосовуючи назву цієї величини: «Всього було 48 кг аґрусу». (Маса всього аґрусу 48 кг.)
—
Маса всього аґрусу — це загальна маса. Застосовуючи термін «загальна маса»,
промовте це речення інакше. (Загальна
маса аґрусу 48 кг.)
—
Куди розклали аґрус? (Аґрус розклали у
ящики.)
—
Скільки було ящиків з аґрусом? (6 ящиків)
Яку назву має ця величина? (Це кількість
ящиків.)
—
Які величини ми виділили в задачі? (Загальну
масу аґрусу та кількість ящиків.)
—
Якщо аґрус розклали у ящики, то можна говорити про аґрус в одному ящику. Аґрус
ми вимірюємо в кілограмах, тому можна сказати, що в одному ящику є декілька
кілограмів аґрусу. Яка величина вимірюється в кілограмах? (Маса) Як можна назвати кількість кілограмів аґрусу в одному ящику?
(Маса одного ящика)
—
Які величини ми виділили в задачі? (Загальна
маса, кількість ящиків і маса 1 ящика)
—
Виконаємо короткий запис.
Загальна
маса
|
Маса 1
ящика (кг)
|
Кількість
ящиків (шт.)
|
Аґрус —
48 кг Алича — 48 кг
|
?
На 2 кг менша
|
6 шт. ?
|
— Що запитується в задачі? (Скільки потрібно ящиків, щоб розподілити таку саму кількість аличі,
якщо в кожний ящик насипати на 2 кг менше аличі, ніж аґрусу?)
—
Яке число ми отримаємо у відповіді: більше чи менше за 6? (Більше, тому що маса 1 ящика аличі менше, ніж маса аґрусу.)
—
Що треба знати, щоб відповісти на питання задачі? (Треба знати 2 числових значення — загальну масу аличі (відомо) та скільки
було аличі в одному ящику (невідомо).)
—
Якою арифметичною дією відповімо? (Дією
ділення)
—
Чи можемо відповісти на запитання відразу?
(Ні, не можемо.) Чому? (Тому що нам
невідомо, скільки було аличі в одному ящику.)
—
Що треба знати, щоб відповісти на це запитання задачі? (Треба знати, скільки аґрусу в одному ящику.)
—
Чи можемо відповісти на питання відразу? (Так.
Щоб знайти масу 1 ящика, треба загальну масу (відомо — 48 кг) поділити на
кількість ящиків (відомо — 6 ящиків).)
Розв’язання
1)
48 : 6 = 8 (кг) — аґрусу в 1 ящику;
2)
8 - 2 = 6 (кг) — аличі в 1 ящику;
3)
48 : 6 = 8 (ящ.)
Відповідь: потрібно 8
ящиків, щоб розподілити таку саму кількість аличі, якщо в кожний ящик насипати
на 2 кг менше аличі, ніж аґрусу.
Завдання
655; 656; 657 (усно)
2.
Самостійна робота
1)
Розв’язати приклади.
(4
+ 1) •1
4+1•1
30:3
0•8
+ 81
5
-10-39
(50-10):
10
700
- 500 : 5
100•8-10•8
(6
- 6) • 0
6-6•0
100•8
72
: 9 + 54
2)
Розв’язати задачу.
За 6 кг печива заплатили 24 грн. Скільки заплатять
за 9 кг такого самого печива?
3)
Накреслити квадрат, периметр якого дорівнює 8 см.
ПІДСУМОК УРОКУ
—
Які остачі можуть вийти при діленні на 3; 4?
—
Чи може остача дорівнювати дільнику?
Природознавство
Тема. Правила здорового способу життя
Немає коментарів:
Дописати коментар