Розвиток творчих здібностей молодших школярів

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.

Ось чому слід приділяти велику увагу навчально-виховному процесу початкової школи, основним елементом якого був і залишається урок, але в системі особистісно-орієнтованого навчання істотно змінити його функції, Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, само реалізуватися.  Хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого - фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї  та школи.

Головними завданнями школи є:

·         пізнавати, діяти, спілкуватися, жити;

·         максимально ураховувати індивідуальні здібності учнів;

·         всебічно розвивати юну особистість;

·         розкривати творчі здібності учнів.

Отже, метою роботи вчителя стає:

·         розвиток творчих здібностей учнів початкових класів;

·         активне використання нових педагогічних технологій;

·         виховання і навчання на основі природних задатків

молодшого школяра;

·         формування свідомої, активної особистості та громадянина.

Але не можна досягти успіху в роботі з учнями без тісної співпраці з батьками. Робота навіть найдосвідченішого педагога без батьківської підтримки приречена на невдачу. Чому так важлива співпраця з батьками?

По-перше, саме батьки ухвалюють рішення, в яку школу піде їхня дитина,

по-друге, вони - скарбниця знань для вчителя (хто краще знає дитину?),

по-третє, вони - партнери вчителя в навчанні і вихованні дитини  

Завдання вчителя – відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мовлення.

Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт. Тому, залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

Навчаючи учнів, та, розвиваючи в них пізнавальні інтереси свою роботу спрямовую у такій послідовності: цікаво → знаю → вмію.

А для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, намагаюсь створювати всі умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів, самовираження їх особистості в різних видах діяльності. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями слід пропонувати такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі завдання допомагають розвинути в учнів пізнавальні процеси – пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення.

Усі завдання творчого характеру розраховані на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв’язання як навчальних так і життєвих задач.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Щоб розвинути творчі здібності учнів,  треба поступово та систематично залучати дітей до самостійної пізнавальної діяльності. Щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.

Вимога сьогодення — використання сучасних технологій. У шкільній практиці надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую принципи індивідуалізації та диференціації навчання, створюю мультимедійні презентації до уроку чи позакласного заходу.

Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Для розвитку мислення школярів важливо використовувати на уроках проблемні завдання. Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

Щоб сформулювати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності: гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо.

Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Головне завдання вчителя — розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови для діяльності учнів.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Усі творчі завдання допомагають  виявити  індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, зробити навчання більш захоплюючим і цікавим.

Розвиток творчих здібностей – це розвиток вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Тому має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці я ставлю перед собою завдання.

Мої завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

         Тобто, навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу.

Вважаю, що виховуючи творчу особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави!

Для розвитку творчих здібностей я використовую:

1. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його.

Тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

Навчання у грі розвиває пам’ять, увагу, уяву, допитливість, формує вміння знаходити закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи.

Проводжу різні види конкурсів, вікторин: літературне чи математичне лото, аукціон знань, «мікрофон», «істинне-хибне», «плутанина», заохочую до складання тестів, кросвордів, ребусів тощо.

Для розв’язання проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую групові та індивідуальні випереджальні завдання, залучаючи учнів до пошукової та аналітичної роботи. Учням цікаво створювати презентації самостійно, оскільки виникає змагання — хто створить кращу. Публічний захист презентації — це не лише звіт про проведену роботу, а й збагачення досвідом, обмін думками та цікавими знахідками, інтерактивне спілкування та якісне засвоєння навчального матеріалу.

Готуючи повідомлення в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Робота над текстом розвиває вміння і навички аналізу твору, а прогалини в знаннях учнів усуваються інформацією від інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень.

Так забезпечується співпраця у стосунках учителя та школярів.

2. Методи інтерактивного навчання.

Для забезпечення розвитку творчих здібностей учнів початкових класів потрібно використовувати в навчанні інтерактивні технології. Головна риса інтерактивних технологій - використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, поважати їхню думку, критично мислити, приймати продумані рішення.

У початковій школі в ході роботи варто використовувати як групові так й індивідуальні форми роботи. Метою застосування групової форми навчання є залучення учнів до активної участі в процесі оволодіння програмовим матеріалом.

Також, групові завдання спонукають учнів до пошукової діяльності, використання додаткової літератури, довідників. Для того щоб за певною темою підготувати презентацію або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн тощо, учні звертаються до багатьох джерел, відбирають ту інформацію, що стосується конкретної теми, естетично оформлюють свої роботи. Це важливо при вивченні оглядових тем, де опрацьовується великий за обсягом матеріал.

У навчально-виховній діяльності застосовую такі інтерактивні технології: мозковий штурм або «мозкова атака, робота у великій групі (тобто з усім класом), «коло ідей», робота в малих групах, методи «прес», «навчаючи — вчуся», метод дискусії та інші. Застосування названих технологій впливає на підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу, бо вони дають можливість залучити всіх учнів до обговорення проблеми, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

Часто практикую роботу в групах, парах. Організовую «ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель».

Отже, методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

По можливості,  використовую і мультимедійні технології. Готую презентації до уроків і позакласних заходів.

Завдяки мультимедійним та інтерактивним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого — особистість учня, а головною метою стає розвиток його інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей. Не слід забувати, що вчитель відіграє головну роль, а комп’ютерні презентації — чудові додаткові технологічні засоби, що вивільняють час для вчителя і допомагають цікаво провести урок. Переконана, що використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм навчання.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності.

Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора» (Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо)

«Опиши (намалюй) навпаки» (Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні).

4. Метод мозкового штурму.

Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму, тоді, коли діти не мають уявлення про предмет. Вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок.

(Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

5. Стратегію комбінаторних дій:

-              таблиці – тренажери;

-              гра «Утвори слово» (рис – сир, 123 321)

6. Формування розумових операцій.

Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб

*формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

*створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

*учити деталізувати найбільш продуктивні.                 

(Наприклад, необхідно заповнити таблицю. Потім можна вибірково взяти деякі ознаки і придумати фантастичну тварину).

7. Метод «Думай про інше»

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб це бачити - потрібно бути спостережливим, уміти придумувати, на що схожі різні предмети.

8. Прийом «інформаційний пакет»

Це може бути добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей на задану тему, якась історична довідка, тлумачення слів, понять та інше.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності.

Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності.

На уроках залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність

(слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

З метою залучення дітей до пошукової та дослідницької творчої діяльності у класі випускаємо тематичні стенгазети та листівки до свят. Це допомагає залучити дітей до творчої праці, сприяє визначенню нахилів та здібностей учнів. З цією ж метою випускаємо вісники.

Ще мої учні пишуть творчі роботи – звіти, реферати, які об`єднуються в велику папку «книга-альбом». Вже створені папки за темами: «Пори року», «Здоровий спосіб життя», «Школа –Я – Сім`я», «Моя країна – Україна» та інші.

Таким чином, використовуючи всі методи і прийоми, проводжу:

нестандартні уроки

інтегровані уроки

уроки у формі змагань та ігор

усні журнали

уроки – вікторини

уроки - заочні екскурсії

уроки – подорожі

уроки - інтерв’ю

уроки – презентації

уроки – дослідження

уроки - рольові ігри тощо.

Враховуючи психологічні особливості школярів і застосовуючи нестандартні уроки в своїй практиці,  я намагаюсь привчати дітей постійно працювати над розвитком  артистизму, мовлення, мислення, навчаю спілкуватися за правилами культурної поведінки.

А особливо цінне те, що завдяки нестандартним урокам в учнів формується просвітницький інтерес - бажання вчитися, шукати нове, незвідане, постійно дбати про своє самовдосконалення як особистості, а також допомагати в цьому плані друзям та рідним.

Багато уваги приділяю позакласній виховній роботі. Учні приймають активну участь в усіх шкільних та класних заходах

Висновок:

Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ.

Мабуть, саме це мав на увазі І. Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи від учительської.

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

коли Людина з Твоїх рук, Учителю,

Іде у світ — на краплю світ людніє.

         Отже, потрібно не формальне, а творче, розумне засвоєння і застосування педагогічного досвіду.

П'ять основних заповідей вчителя:

любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності.

Люби дитину!

Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.

Вір у дитину!

Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.

Знай дитину!

Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.

Поважай дитину!

Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

Розумій дитину!

Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти,

чим дитина живе, до чого прагне. 

Тож бажаю вам успіхів у цій нелегкій справі!