Допрофільне і профільне навчання - запорука успішного випускника

Одна з найскладніших проблем, яка постає перед учнем старшої школи – вибір майбутньої професії. Вирішення її є важливою як для юної особистості, так і для батьків та вчителів: адже від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація. Сьогодні змінилися завдання, які ставляться перед школою та вчителями. Традиційна модель освіти, яка була спрямована лише на передачу майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь і навичок, втратила свою перспективність, виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб  його підготовки до майбутньої професійної діяльності. 

       Профільне навчання в старшій школі — один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, спрямований на забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, для професійного самовизначення, успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, виховання відповідальності за прийняття рішень та на формування єдиної життєвої світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.

           Профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань віл реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета у тісному зв'язку з потребами практики, науки і техніки, тобто вміння учнів застосовувати знання на практиці.

На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Основними завданнями системи профільного навчання в  школі  є :

• створення умов   для навчання   старшокласників  відповідно  до  їх  професійного самовизначення ;
• організація  і   проведення    самостійної  експериментальної  пошукової роботи,   володіння  інтерактивними  інформаційно – комунікативними  технологіями ;
• робота  з обдарованими  дітьми;
• формування  психолого – комунікативної  компетенції, вміння  організовувати навчання   на основі  співпраці, створення  ситуації   успіху;
• участь учнів  в олімпіадах, конкурсах, МАН , турнірах;
• оволодіння  методикою  викладання  відповідно до профілю  навчання;
• необхідне  знання  вчителем  вікової психології;
• вдосконалення  змісту  освіти в профільних класах;
• здобуття якісної освіти, яка відповідає їх профілю.

Цьому сприяють успішно реалізовані у школі заходи щодо впровадження  профільного навчання.  А це:

-      моніторингові  дослідження  запитів  учнів щодо задоволення  освітніх  потреб;

-           організація просвітницької роботи  серед учнів  та  їхніх  батьків про  формування   мережі  профільних  класів;

-           проведення  профорієнтаційної  роботи  серед учнів  8–9  класів;

-           поповнення  та оновлення  банку  даних   через  інформаційно-ресурсний  термінал Центру зайнятості;

-           діагностика   професійної   підготовленості   вчителів   до роботи   у   профільних  класах  та  організація  методичної  роботи   для них;

-           забезпечення   психолого педагогічного   та  методичного   супроводу   учнів, батьків  та  педагогічних   працівників  щодо   впровадження     профільного   навчання;

-           поповнення  навчально-методичної   та  матеріальної  бази   навчальних   кабінетів  з предметів   поглибленого    вивчення  та  профільного   навчання;

-           забезпечення бібліотеки школи комплектами  наукової, довідкової, науково – популярної літератури та програмними засобами навчання;

-           вивчення нормативно-правової бази, законодавчих актів, інструктивно – методичних  рекомендацій  щодо профільного навчання  учнів;

-           організація  роботи  з Центром  зайнятості   діагностики  професійного спрямування  учнів,  розробці  пам’яток,  анкет щодо визначення   нахилів  та  потреб  учнів;

-            вивчення мотивів  вибору  школярами  майбутнього  профілю навчання, забезпечення  відстеження змін  у  освітніх запитах учнів через моніторинг  учнів 7  та 9 класів;

-           запровадження   предметів  поглибленого  вивчення,  ведення  курсів  за  вибором,   консультацій  та  факультативів, що забезпечують   поглиблення  предметів  майбутньої  профілізації;

-           організація  дотримання наступності між допрофільною підготовкою та  профільністю навчання;

здійснення  моніторингу  працевлаштування  випускників  та  вибору  їх  професій.

Удосконаленню навчально – виховного процесу  сприяє - впровадження освітніх технологій  а  саме :

-           проблемного розвивального навчання ;

-           інтерактивних, проектних  технологій;

-           технології дослідження;

-           новітніх  інформаційних  технологій 

   Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію. Перша сходинка в самовизначенні дитини є допрофільна освіта. Для тестування молодших школярів ми використовуємо такий психологічний інструментарій:

Анкета: математичні здібності;

Анкета: здібності до природничих наук

; Анкета; лінгвістичні здібності;

Визначення самооцінки.

Показники здібностей молодших школярів дають змогу підібрати потрібні профілі, факультативи, спрямувати роботу за бажанням дітей та їхніх батьків. Тому в 2-4 класах ми ввели такі курси за вибором "Комп’ютерна грамота", "Сходинки до інформатики", "Математична логіка". Інтерес учнів і плани батьків рік у рік змінюються, як змінюється і поняття престижності професії в самому суспільстві. Не всі учні йдуть до ВНЗ навчатися за обраними профілями. Не всі можуть працевлаштуватися, здобувши професію. Тому перед нами постало завдання: дати дитині можливість визначити свої особисті профорієнтаційні потреби, а батькам замислитися про реальні можливості і здібності їхніх дітей. Для цього ми відбираємо й удосконалюємо методи анкетування, ведемо роботу з профорієнтації, вивчаємо успішність, темперамент дитини, поповнюємо матеріально – технічну базу школи, більше залучаємо батьків до освітянських проблем, підвищуємо інтерес до навчання. Зі свого особистого досвіду кожен із нас може сказати, що допрофільне навчання не обов’язково вплине на остаточний вибір учнями своєї професії. Однак допрофільне самовизначення учнів необхідне, бо це шлях до саморозвитку й самопізнання, до розвитку творчої самостійності. Учні повинні дати оцінку своїм здібностям, інтересам і схильностям.      

   Профільне навчання охоплює сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Засвоєння змісту освіти в школі має, по – перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по – друге, підготовку до майбутньої професійної діяльності. Підготовка допрофільного визначення учнів відбувається в неперервному процесі профорієнтаційної роботи психолога, класних керівників, вчителів та батьків. Результати анкетування доводять, що особливий вплив на вибір учнем професії мають батьки. Тому з батьками проводиться систематична робота: Роз’яснювальні бесіди щодо законодавства України про мову та освіту; ознайомлення з навчальними планами і програмами; Вивчення освітньої мети, визначеної батьками для своїх дітей та шляхів її реалізації; Ознайомлення батьків з результатами діагностики профільних інтересів учнів. Беручи до уваги те, що профільна підготовка є відправною точкою професійного вибору, ми підтримуємо зв’язок із професійно – технічними та ВНЗ через вчителів та випускників школи.

    Кожен загальноосвітній заклад сьогодні має свої пріоритетні напрямки, відрізняється конкретними цілями і завданнями своєї діяльності, але головне, що об’єднує всі школи, – це усвідомлення необхідності своєї діяльності на засадах компетентнісно – орієнтованого підходу, бачення свого випускника як успішної людини, здатної в майбутньому застосовувати набуті технології життєтворчості й самореалізації. Тому нині необхідно готувати випускника школи не до роботи на конкретному робочому місці, а до галузевого ринку праці. Сучасне суспільство потребує професіоналів, чиє мислення не обмежене спеціальними знаннями, а має риси універсалізму, фундаментальності й духовно – моральну основу.