Мої права та обов’язки (виховна година)

       Моральні норми і правила в суспільстві людей існували з давніх-давен. Первісні люди розповсюджували дії мораль­них норм тільки на представників свого роду чи племені. Чужі вважалися небезпечними. По відношенню до них ніякі моральні норми не діяли.

      Йшов час, і звичаї, а з ними й моральні правила зміню­валися. Утверджувалася думка про спільність усіх людей, про їх єдність.

       Певні норми моралі у всі часи визнавалися загально­людськими, тобто притаманними будь-якому суспільству, будь-якій культурі, незалежно від рівня її розвитку. Основу загальнолюдської моральності складає «золоте правило» - «Думай про іншого».

       Нарівні з моральними уявленнями, спільними для бага­тьох народів, існує велика кількість правил пристойності, які стосуються манери одягатися, поводити себе за столом, спілкуватися з людьми, молодшими чи старшими за віком і становищем.

      Деякі правила пристойності можна розглядати як необхі­дну складову моралі, скажімо, шанобливе ставлення до ста­рших.

Про золоте правило моральності

     Марта прибирала в кімнаті, мугикаючи пісеньку. її ува­жно слухав папуга, нахиляючи голову то в один бік, то в інший. Кіт Мартин вмостився на підвіконні:дуже вже не лю­бив він зустрічі із пилососом.

      Але голосний дзвінок у двері змусив Марту і навіть кота покинути кімнату і йти відчиняти. За дверима стояла Оленка.

    - Вибач, Мартусю, я ключа забула...

    - Заходь, заходь, я вже майже закінчила. Чого це ти не в настрої? - запитала Марта.- Знову з Павликом щось не поділила?

     -  Навіть не знаю... – Оленка, не роздягаючись, пішла на кухню, налила в склянку води і повернулась в кімнату.

    - Марто, скажи, хіба ми такі погані?

   - Хто „ми”?  - здивувалася Марта.

   - Ну, ми – наше покоління.

   - З чого це ти взяла? Можна детальніше? – Марта сіла в крісло, а це означало запрошення до розмови.

   - Знаєш, ми з однокласниками слухали новий диск у Павлика вдома... Ну так, гучно, сама розумієш... А сусідка знизу поскаржилася на нас Павликовій мамі і  сказала, що в нашого покоління немає моралі.

   - Зрозуміло, адже вона мала право розсердитися на вас за гучну музику, - сказала Марта . – А  що    стосується моралі, то тут не можу погодитися. Завжди, у які б жорстокі часи не жили, хороше і погане

   - Ага, мені прабабуся розповідала, як під час війни у їхньому селі переховували пораненого солдата.

   - От бачиш, людяність завжди була основою стосунків. Стосовно інших морально розвинена людина керується вічним правилом. Воно було відоме ще первісним народам, про нього писали в працях давньогрецьких мудреців, в давніх книгах сходу.

    - Ого! – здивувалася Оленка. – Що ж це за правило?

   - Стався до іншого так, як хочеш, щоб інші ставилися до тебе. Його ще називають „золотим правилом моральності”.

    - Це ж треба! Скільки всіляких правил – орфографічні, математичні і ще золоте, - сплеснула в долоні дівчинка. – Золоте – це значить „чарівне”.

   - Звичайно, адже моральні якості людини цінуються понад усе, - посміхнулася Марта. – Людина, позбавлена почуття любові до інших і сорому за власні негідні вчинки, милосердя і доброти не приносять користі й радості нікому, навіть самій собі.

   - Ох, як важко бути моральною людиною!- зітхнула Оленка.

  - Але ж ти маєш власних помічників; внутрішніх охо­ронців!- обняла сестричку Марта.

   - Хто ж ці охоронці?

   - Почуття сорому, честі і гідності, докори сумління, - сказала Марта і додала: - Хочеш, щоб люди цікавилися твої­ми справами, хочеш користуватися чиєюсь допомогою чи порадою, стався до чужих справ так серйозно, як і до своїх, не перетворюйся на радіостанцію, яка працює лише на «пе­редачу» і ніколи на «прийом». Це слід назавжди запам'ята­ти.

Із Конвенції ООН про права та обов'язки дитини

- Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-рІчного віку.

- Кожна дитина має право вільно висловлювати свої пог­ляди.

- Кожна дитина має право вільно висловлювати свої ду­мки, одержувати та передавати інформацію на свій вибір.

- Кожна дитина має право на захист від втручання в осо­бисте та сімейне життя.

- Кожна дитина має право на доступ до інформації.

- Дитина має право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства.

- Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімей­ного оточення, має право на особистий захист та допомогу, що надається державою.

- Кожна дитина має право на піклування.

- Кожна дитина має право на освіту.

- Кожна дитина має право на відпочинок і дозвілля.