„ Педагогічна майстерність учителя – високий результат учня”

Розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників – одна з найактуальніших проблем, яка стоїть сьогодні перед освітою, оскільки для сучасної школи потрібні висококваліфіковані педагоги, які постійно шукають найефективніших шляхів та засобів навчання  і виховання, які володіють глибокими педагогічними знаннями, які здатні працювати в нових умовах.

Майстерність учителя можна розглядати як найвищий рівень його педагогічної діяльності, як комплекс рис особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності. До таких важливих рис належать :

-         гуманістична спрямованість діяльності вчителя;

-         професійна компетентність;

-         педагогічні здібності;

-         педагогічна техніка.

В оволодінні майстерністю можна визначити чотири рівні

      Елементарний рівень. Він полягає в тому, що у вчителя наявні лише окремі риси професіоналізму. Найчастіше – це оволодіння знаннями для виконання педагогічної дії, елементарні поняття про володіння предметом викладання.

       Базовий рівень. Учитель володіє основами педагогічної майстерності: стосунки з учнями та колегами розвиваються на позитивній основі, він добре засвоїв предмет викладання, методично правильно організовує навчально-виховний процес на уроці.

       Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їхньою високою якістю. Учитель самостійно планує та організовує свою діяльність на тривалий час, маючи головним завданням розвиток особистості  учнів.

        Творчий рівень. Характеризується ініціативністю й творчим підходом до організації професійної діяльності професійної діяльності. Сформовано індивідуальний стиль роботи з учнями.

       Існує кілька підходів до визначення педагогічної майстерності та їх складових. Найбільш вдалими, на мій погляд є :

      Педагогічна майстерність – це найкращий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що за відведений час педагог досягає оптимальних результатів.

       Основу ж педагогічної майстерності має становити педагогічна культура. Про що К.Ушинський сказав : „ У навчанні та вихованні все має ґрунтуватися на особистості педагога. Ніякі статути, ніякі програми, ніякий штучний організм... не може заступити  особистість... тільки характером можна формувати характер”

       Будь – яка культура, зокрема й педагогічна, ґрунтується на певних знаннях. Теоретичний рівень є необхідною умовою педагогічної майстерності. Практичний рівень виявляється в конкретному вмінні педагога проводити різноманітні навчально - виховні заходи, що визначається як педагогічна техніка. Це насамперед, комплекс різних навичок і вмінь, прийомів  і засобів, за допомогою яких учитель ефективно впливає на учнів.

     Особливе місце в педагогічній техніці посідає мова педагога, яка має бути докладною, чіткою, образною, конкретною і змістовною. Тобто педагог має спілкуватися так, щоб учні відчули в його словах і волю, і культуру, і особистість.

      І ще один важливий елемент педагогічної техніки – це вміння педагога управляти своїм технічним станом, емоціями, настроєм, і станом тих, кого навчає.

      Особистісні риси педагога накладають особливий відтінок на його діяльність, можуть підсилити ефект його роботи або звести нанівець усі його намагання.

      Які ж особистісні риси повинен мати педагог, щоб успішно займатися педагогічною діяльністю? Це насамперед :

-         педагогічні здібності ( внутрішнє натхнення, міцне бажання займатися педагогічною діяльністю)

-         педагогічна спрямованість ( захоплення педагогічною діяльністю та намагання досягти в ній істотних результатів, любов до дітей)

-         уміння педагогічно спілкуватися ( різноманітні форми психологічної взаємодії педагога з учнями як під час занять, так і поза ними)

-         педагогічна творчість ( джерело ініціативи, активності, натхнення ).

             Суть призначення сучасного вчителя – ошляхетнювати душі. Підтвердженням цієї думки є слова І. Драча :

 „ Немає жахливішої роботи, ніж учительська, нема виснажливішої роботи від учительської, де нерви паляться, мов хмиз сухий, де серце рветься.... Але нема щасливішої долі, коли людина з твоїх рук, учителю, іде у світ – на краплю світ людніє”.

   Основні риси, притаманні творчому вчителю

- сумлінне ставлення до своєї справи, ретельне виконання своїх обов’язків у будь – яких ситуаціях, за будь – яких умов;

- постійний пошук оптимального вирішення завдань, які потрібно виконати, пошук методичних знахідок;

- бажання та вміння досягати позитивних результатів;

розвиток фантазії, вміння бачити незвичайне навіть у звичайних ситуаціях;

- прагнення сформувати творчу особистість школяра;

- артистизм, уміння розвивати, стимулювати дитячу увагу;

- вміння створювати проблемно - пошукові ситуації, ситуації успіху;

- педагогічний такт;

- загальна культура особистості.