Вчитель початкових класів

Вчитель початкових класів
Мелодія починається з першої ноти, саме вона визначає її характер. Початкова школа - своєрідна перша нота шкільного життя Що може буть дорожче, ніж дитя, Якого любиш ти до забуття? Але піднять його на власні ноги - для цього треба все життя

неділя, 30 грудня 2018 р.

Мої права та обов’язки (виховна година)


       Моральні норми і правила в суспільстві людей існували з давніх-давен. Первісні люди розповсюджували дії мораль­них норм тільки на представників свого роду чи племені. Чужі вважалися небезпечними. По відношенню до них ніякі моральні норми не діяли.
      Йшов час, і звичаї, а з ними й моральні правила зміню­валися. Утверджувалася думка про спільність усіх людей, про їх єдність.
       Певні норми моралі у всі часи визнавалися загально­людськими, тобто притаманними будь-якому суспільству, будь-якій культурі, незалежно від рівня її розвитку. Основу загальнолюдської моральності складає «золоте правило» - «Думай про іншого».
       Нарівні з моральними уявленнями, спільними для бага­тьох народів, існує велика кількість правил пристойності, які стосуються манери одягатися, поводити себе за столом, спілкуватися з людьми, молодшими чи старшими за віком і становищем.
      Деякі правила пристойності можна розглядати як необхі­дну складову моралі, скажімо, шанобливе ставлення до ста­рших.
Про золоте правило моральності
     Марта прибирала в кімнаті, мугикаючи пісеньку. її ува­жно слухав папуга, нахиляючи голову то в один бік, то в інший. Кіт Мартин вмостився на підвіконні:дуже вже не лю­бив він зустрічі із пилососом.
      Але голосний дзвінок у двері змусив Марту і навіть кота покинути кімнату і йти відчиняти. За дверима стояла Оленка.
    - Вибач, Мартусю, я ключа забула...
    - Заходь, заходь, я вже майже закінчила. Чого це ти не в настрої? - запитала Марта.- Знову з Павликом щось не поділила?
     -  Навіть не знаю... – Оленка, не роздягаючись, пішла на кухню, налила в склянку води і повернулась в кімнату.
    - Марто, скажи, хіба ми такі погані?
   - Хто „ми”?  - здивувалася Марта.
   - Ну, ми – наше покоління.
   - З чого це ти взяла? Можна детальніше? – Марта сіла в крісло, а це означало запрошення до розмови.
   - Знаєш, ми з однокласниками слухали новий диск у Павлика вдома... Ну так, гучно, сама розумієш... А сусідка знизу поскаржилася на нас Павликовій мамі і  сказала, що в нашого покоління немає моралі.
   - Зрозуміло, адже вона мала право розсердитися на вас за гучну музику, - сказала Марта . – А  що    стосується моралі, то тут не можу погодитися. Завжди, у які б жорстокі часи не жили, хороше і погане
   - Ага, мені прабабуся розповідала, як під час війни у їхньому селі переховували пораненого солдата.
   - От бачиш, людяність завжди була основою стосунків. Стосовно інших морально розвинена людина керується вічним правилом. Воно було відоме ще первісним народам, про нього писали в працях давньогрецьких мудреців, в давніх книгах сходу.
    - Ого! – здивувалася Оленка. – Що ж це за правило?
   - Стався до іншого так, як хочеш, щоб інші ставилися до тебе. Його ще називають „золотим правилом моральності”.
    - Це ж треба! Скільки всіляких правил – орфографічні, математичні і ще золоте, - сплеснула в долоні дівчинка. – Золоте – це значить „чарівне”.
   - Звичайно, адже моральні якості людини цінуються понад усе, - посміхнулася Марта. – Людина, позбавлена почуття любові до інших і сорому за власні негідні вчинки, милосердя і доброти не приносять користі й радості нікому, навіть самій собі.
   - Ох, як важко бути моральною людиною!- зітхнула Оленка.
  - Але ж ти маєш власних помічників; внутрішніх охо­ронців!- обняла сестричку Марта.
   - Хто ж ці охоронці?
   - Почуття сорому, честі і гідності, докори сумління, - сказала Марта і додала: - Хочеш, щоб люди цікавилися твої­ми справами, хочеш користуватися чиєюсь допомогою чи порадою, стався до чужих справ так серйозно, як і до своїх, не перетворюйся на радіостанцію, яка працює лише на «пе­редачу» і ніколи на «прийом». Це слід назавжди запам'ята­ти.

Із Конвенції ООН про права та обов'язки дитини
- Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-рІчного віку.
- Кожна дитина має право вільно висловлювати свої пог­ляди.
- Кожна дитина має право вільно висловлювати свої ду­мки, одержувати та передавати інформацію на свій вибір.
- Кожна дитина має право на захист від втручання в осо­бисте та сімейне життя.
- Кожна дитина має право на доступ до інформації.
- Дитина має право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства.
- Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімей­ного оточення, має право на особистий захист та допомогу, що надається державою.
- Кожна дитина має право на піклування.
- Кожна дитина має право на освіту.
- Кожна дитина має право на відпочинок і дозвілля.

В нас одна Батьківщина – наша рідна Вкраїна (виховна година)


Мета. Розширювати і поглиблювати поняття громадя­нськості, розвивати у
           дітей прагнення бути сві­домим громадянином України і її патріотом,
           виховувати любов до рідного краю, його тра­диції і обрядів,      
          формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту,            
          милосердя,  працьовитість.
Вчитель.
     Навчання в нашій країні обов'язкове і безкоштовне для кожної дитини, як записано в Конституції України.
Кожен учень по всій нашій Вітчизні: від найменших першокласників до вже дорослих випускників любить свою Україну, бажає їй добра, намагається стати справж­нім патріотом і громадянином.
Учень.
Тепло своїх долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
І українську мову, чарівну й багату.
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий рід,
В садочку білу хату
Й рожевий кущ калини при вікні.
Люблю тебе. Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Вчитель.
    Громадянин України - це ти і я, це люди, які постій­но живуть в Україні, люблять її, є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати в ім’я розвитку і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, її мову, бути добрим, чесним, милосердним, працелюбним.
   Сьогодні нас чекає незвичайна космічна подорож у світ краси і добра, мрій і сподівань безмежними просторами милої України. Нас чекають труднощі і випробування, але нехай вони вас не лякають.
(Пі музику діти виконують рухи за вчителем і роздивляються маршрут польоту).
Любов – Доброта – Вірність – Мрія – Щастя
Перша зупинка „Любов”
-         Щоб подорожувати Україною, давайте ж розберемося: що таке Батьківщина?
   Велика Батьківщина  починається з маленької домівки, де ви народилися, зі школи, де проходять ваші найкращі роки, з друзів, які зігрівають вас своїм теплом, з тихої казки бабусі, ніжної пісні матусі, доброї поради дідуся.
Учень:
Що ж таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою водиця.
В чистім полі криниця
Серед лугу далеко
У діброві лелека.
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.
Вчитель.
     Любов до Батьківщини... З чого вона починається?
Все починається з родини. Коли в матері народжу­ється дитинка, вона співає їй колискові пісні, в яких мріє, щоб вона виросла доброю, щирою людиною, здо­ровою і щасливою. Уявіть себе маленькими і послухай­те відому вам колискову пісню.
    (Лунає колискова пісня).
    - Яка це пісня?
    - Про що мріє мама?
    - Про що ви думали, слухаючи її? З цього лас­кавого слова матусі починається шлях до любові.
    - А які колискові мама співала вам? (Діти спі­вають «Котику сіренький»).
    - А ще кожна матуся співала дитині забавлянки, щоб вона не плакала. Давайте пригадаємо...
    - Ми вже трішки виросли, в ці забавлянки ви мо­жете пограти зі своїми братиками та сестричками. А ра­зом із вашими мамами, рідними ми теж пограємо.
     Гра «Впізнай голос» (Дитині зав'язують очі, її кличуть різні мами.
Серед них вона вгадує голос своєї матусі).
Вчитель. Думаю, ви добре знаєте один одного і впізнаєте своїх рідних навіть уночі.
А зараз прийшла черга сказати слова подяки нашим рідним.
Учень,
Як мені вас не любити,
рідний батько, нене.
Та ви  мене годували
І дбали про мене.
Батько розуму навчає.
Мати приголубить.
Ніхто мене так на світі
Як вони не любить.
Дай й же ж Боже, щоб я виріс
В школі гарно вчився.
Щоб я батькові і ненці
Добром відплатився!.
Вчитель.
Людське щастя від роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле.
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне.
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
    - Любіть своїх рідних, даруйте їм радість і щастя. Давайте подивимось, що нам подарувала зірочка «Любо­ві» (У скриньці - рушник).
    - А для чого дарують рушничок?
     У нашого народу існує звичай. Коли з дому дале­ко ішов син чи батько на війну, в похід, або донька ви­ходила заміж і теж покидала рідний поріг, їм дарували в дорогу рушник, який оберігав у далекій стороні.
     (Пісня про рушник).
     Рушник. Він пройшов через віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх ді­тей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро просте­лений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде в нашій хаті як ознака великої любові і незрадливості.
2-а зупинка «Доброта»
1. Читання уривків оповідання Б. Грінченка «Укра­ла».
2. Бесіда.
- Чому Олександра вкрала хліб?
- Чи праві були діти, засуджуючи її?
- Хто допоміг порозумітися, знайти вихід із цієї ситуації?
- Що вас найбільше вразило?
- Чому навчило це оповідання?
3. Акція «Збери портфель другу».
4. Розповідь з елементами бесіди про сусідів. Де б ми не йшли, не їхали, нас завжди оточують люди, яких називають сусідами. Вони бувають різними. Сусіди по квартирі, по парті, сусідами називають і лю­дей, які сидять поруч в автобусі чи в кіно, сусіди, які живуть близько - близькі, далеко - далекі.
У хаті радість, сміх, а раптом - горе. Родина живе далеко. Кого кличуть на допомогу? Сусідів. І вони завж­ди допоможуть і в біді, і в радості. Недарма кажуть:«Ко­ли біда чи неміч - сусідів клич на поміч». Із сусідами треба жити в мирі та злагоді. А що це значить? Так треба завжди прийти до сусіда на допомогу і не чекати, поки він скаже, щоб ти йому допоміг. Я впевнена, що ви дуже добрі, чуйні сусіди і з вас виростуть добрі люди.
Гра «Я дарую тобі»
(Зірочка «Доброти» дарує нам свічку - символ добра і чистоти, дерев'яну писанку - символ добра).
Діти по черзі передають один одному писанку по колу з побажаннями.
Вчитель. Пам'ятайте, діти! Ми завжди повинні нес­ти іншим світло любові й доброти.
Нехай існує істина стара -
Людина починається з добра.
3-я зупинка «Вірність»
(У чарівній скриньці - Конституція).
- Що ж таке Конституція?
Ст. 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Вчитель. А якщо в народу є своя мова, то є і сам народ. У нас є непорушна територія 603,7 тис. кв. м.
Ст. 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах тери­торії України, все, що знаходиться на нашій землі є об'є­ктами права власності українського народу.
- Яка столиця нашої держави?
- Які великі міста, ріки?
- В якому селі живете?
- Які ви знаєте символи України, що вони озна­чають?
Вчитель. Наша держава несе всім світло мира, лю­бові, добра і злагоди. Ми, українці, ідемо в світ радими від того, що маємо свою державу, волю, рідну мову. І кожен із нас пов'язує свою долю з Україною. Для неї ми живемо, для її процвітання і блага. Буде багата держава, будемо краще жити і всі ми.
Разом.
Ми вчимося сьогодні у школі
І гартуємо наші серця.
З рідним краєм пов'язуєм долі,
Будем вірні йому до кінця.
4-а зупинка «Мрія»
(В скрині - кленовий листочок). Свою мрію запишіть одним словом на аркуші. По­вісьте на наше дерево мрій, поясніть, про що мрієте.
     - Про що мріють наші гості?
    Вчитель. А я мрію про те, щоб всі ваші мрії здійс­нилися.
5-а зупинка «Щастя» (У скриньці - чарівна паличка).
Вчитель. Наша подорож завершується. Перед вами велике, неосяжне зоряне небо України. Вивчайте його, бо багато на небі зірок, а значить, багато шляхів, щоб стати справжнім патріотом, гідним громадянином України, зна­йти своє щастя.
Хай вам, любі діти, сонечко сміється,
А погане - хай минеться.
Хай щастить вам, діти, всюди!                                                                                             Хай ростуть з вас добрі люди!

Каліграфічні хвилинки на уроках математики в 1-2 класах

1.     Простежити залежність і продовжити ряд чисел.
1, 3, 5, …
2.     Записати  в квадратах числа, менші від 4; в трикутниках – більші від 4, але менші від 8; в кружечках – більші від 8.
Овал: 10 Овал: 11
Равнобедренный треугольник: 6 Равнобедренный треугольник: 7
2
 
3
 
1
 
 




3.     Подані числа записати в порядку зростання.
17, 10, 7, 0, 1.

4.     Записати одноцифрові числа.
5.     Записати результати таблиці додавання числа 8.
6.     Записативсі числа другого десятка.
7.     Записати всі парні числа другого десятка.
8.     Записати всі непарні числа другого десятка.
9.      Із числового ряду виписати тільки круглі двоцифрові числа.
17, 32, 40, 26, 36, 30, 25, 70, 84, 80, 29, 90.
10. Записати  числа, які передують даним.
9         4           7          5                                       2           10
11. Записати  числа, які йдуть за даними числами у натуральному ряді.
2         5          4         7           6         9          10
12. Збільшити кожне число на 10. Записати відповіді.
3, 2, 5, 4, 7, 6, 8, 1,10.
13. Подані числа записати у порядку спадання. Підкреслити «зайве» число.
На які дві групи можна розбити решту чисел?
22,40, 14, 67,60, 54,90, 6, 88, 74.
14. Подані числа розташувати у порядку зростання, збільшуючи на 1.
67, 34, 9, 23, 78, 72, 31, 10.
15.  Простежити залежність і продовжити  рядок.
1, 10, 2, 20, 3, …
16. Записати всі двоцифрові числа, які мають 5 одиниць.
17. Записати всі двоцифрові числа, які можні скласти із цифр 2, 6, 9.
18. Записати всі двоцифрові числа, які мають 7 десятків.
19. Записати  три сімки, дві четвірки, одну шістку, три девятки; знайти  їх суму і записати  результат.
20.  Записати  результати дій.
36+4    40-8    32+5     37-7       30-9      21+6
21. Записати результати таблиці  множення числа 2.
22.  Помножити 2 на числа  4, 8, 3, 9, 5, 6. Записати результати.
23. Протягом однієї хвилини вчитель демонструє числовий ряд. Потім закриває його і пропонує дітям записати тільки двоцифрові числа.
5, 12, 41, 3, 6, 8, 32, 19.
24. Записати  всі числа, більші за 23, але менші за 32.
25.  Записати числа, визначити, за якими ознаками їх поділили на дві групи.
15, 65, 45, 85   та     27, 57, 97, 47.
26. Записати числа, подумати, на які дві групи їх можна поділити.
15, 24, 25, 28, 30, 32, 35, 36, 40.
27. Перший гвинтокрил збудував інженер Юр’єв 98 років тому. Зараз за його схемою будують сучасні вертольоти по всьому світові.
-          Запишіть охайно число, що вказує  на кількість   років тому збудували вертоліт.
-          Записане число зменшити у два рази.
-         Розкласти записані числа на суму розрядних доданків.
28. На півночі,  в Якутії, температура взимку становить -71 градус.
-         Записати  число, що вказує на температуру.
-         Знайти суму чисел розрядних одиниць у числі 71.
-         Збільшити 71 на  10 і записати різні варіанти чисел, які можуть утворитися з цих цифр.
29. Каліграфічно записати числа. За алфавітом визначити, яке слово записано.
 2,1,23,15,12,3,30,11,18,1.  (Батьківщина)
30.        Серед  поданих чисел виписати тільки ті числа, які є результатами таблиці множення числа 3.
6, 10, 9, 19, 12, 14, 15, 16, 18, 24, 27.
31. Записати каліграфічно числа. Переставити одне число в ряді так, щоб усі числа в ряді були розташовані в певному порядку.
20, 17, 14, 5, 11, 8, 2.
32. Записати тільки ті числа, які діляться на 3.
6, 10. 12, 14. 18. 20. 24, 26, 27.
33. Записати числа, що не діляться на 4.
12, 14, 15,  20, 21, 26, 28, 30, 36.
34. Пригадати казки, в яких зустрічаються числа. Записати ці цифри в рядок. Які двоцифрові числа можна утворити з поданих цифр? Записати їх.

35. У Парижі поставлено пам’ятник сенбернару, який врятував під час снігових заметів в Альпах 41 людину.
-Записати  число, що вказує на кількість людей, що врятував сенбернар під час снігових заметів;
-         знайти суму  цифр числа 41;
-         знайти добуток цифр числа 41.
36. Кріт може за одну ніч прорити тунель довжиною 76 метрів.
-         Записати каліграфічно число, що вказує на кількість метрів, що може прорити кріт за одну ніч;
-         записати  наступне і попереднє число до цього числа;
-         збільшити кожне число на 20.
37.  У тілі дорослої людини близько 75км нервів.
-         Записати каліграфічно число, що вказує на кількість кілометрів нервів у тілі дорослої людини;
-         записане число зменшити на 70;
-         записати  наступне і попереднє число до цього числа.