В нас одна Батьківщина – наша рідна Вкраїна (виховна година)

Мета. Розширювати і поглиблювати поняття громадя­нськості, розвивати у

           дітей прагнення бути сві­домим громадянином України і її патріотом,

           виховувати любов до рідного краю, його тра­диції і обрядів,      

          формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту,            

          милосердя,  працьовитість.

Вчитель.

     Навчання в нашій країні обов'язкове і безкоштовне для кожної дитини, як записано в Конституції України.

Кожен учень по всій нашій Вітчизні: від найменших першокласників до вже дорослих випускників любить свою Україну, бажає їй добра, намагається стати справж­нім патріотом і громадянином.

Учень.

Тепло своїх долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

Й ліричну пісню лагідну твою.

І українську мову, чарівну й багату.

Та рушники у квітах на стіні.

Люблю наш щедрий рід,

В садочку білу хату

Й рожевий кущ калини при вікні.

Люблю тебе. Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Вчитель.

    Громадянин України - це ти і я, це люди, які постій­но живуть в Україні, люблять її, є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати в ім’я розвитку і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, її мову, бути добрим, чесним, милосердним, працелюбним.

   Сьогодні нас чекає незвичайна космічна подорож у світ краси і добра, мрій і сподівань безмежними просторами милої України. Нас чекають труднощі і випробування, але нехай вони вас не лякають.

(Пі музику діти виконують рухи за вчителем і роздивляються маршрут польоту).

Любов – Доброта – Вірність – Мрія – Щастя

Перша зупинка „Любов”

-         Щоб подорожувати Україною, давайте ж розберемося: що таке Батьківщина?

   Велика Батьківщина  починається з маленької домівки, де ви народилися, зі школи, де проходять ваші найкращі роки, з друзів, які зігрівають вас своїм теплом, з тихої казки бабусі, ніжної пісні матусі, доброї поради дідуся.

Учень:

Що ж таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою водиця.

В чистім полі криниця

Серед лугу далеко

У діброві лелека.

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

Вчитель.

     Любов до Батьківщини... З чого вона починається?

Все починається з родини. Коли в матері народжу­ється дитинка, вона співає їй колискові пісні, в яких мріє, щоб вона виросла доброю, щирою людиною, здо­ровою і щасливою. Уявіть себе маленькими і послухай­те відому вам колискову пісню.

    (Лунає колискова пісня).

    - Яка це пісня?

    - Про що мріє мама?

    - Про що ви думали, слухаючи її? З цього лас­кавого слова матусі починається шлях до любові.

    - А які колискові мама співала вам? (Діти спі­вають «Котику сіренький»).

    - А ще кожна матуся співала дитині забавлянки, щоб вона не плакала. Давайте пригадаємо...

    - Ми вже трішки виросли, в ці забавлянки ви мо­жете пограти зі своїми братиками та сестричками. А ра­зом із вашими мамами, рідними ми теж пограємо.

     Гра «Впізнай голос» (Дитині зав'язують очі, її кличуть різні мами.

Серед них вона вгадує голос своєї матусі).

Вчитель. Думаю, ви добре знаєте один одного і впізнаєте своїх рідних навіть уночі.

А зараз прийшла черга сказати слова подяки нашим рідним.

Учень,

Як мені вас не любити,

рідний батько, нене.

Та ви  мене годували

І дбали про мене.

Батько розуму навчає.

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі

Як вони не любить.

Дай й же ж Боже, щоб я виріс

В школі гарно вчився.

Щоб я батькові і ненці

Добром відплатився!.

Вчитель.

Людське щастя від роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле.

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне.

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

    - Любіть своїх рідних, даруйте їм радість і щастя. Давайте подивимось, що нам подарувала зірочка «Любо­ві» (У скриньці - рушник).

    - А для чого дарують рушничок?

     У нашого народу існує звичай. Коли з дому дале­ко ішов син чи батько на війну, в похід, або донька ви­ходила заміж і теж покидала рідний поріг, їм дарували в дорогу рушник, який оберігав у далекій стороні.

     (Пісня про рушник).

     Рушник. Він пройшов через віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх ді­тей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро просте­лений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде в нашій хаті як ознака великої любові і незрадливості.

2-а зупинка «Доброта»

1. Читання уривків оповідання Б. Грінченка «Укра­ла».

2. Бесіда.

- Чому Олександра вкрала хліб?

- Чи праві були діти, засуджуючи її?

- Хто допоміг порозумітися, знайти вихід із цієї ситуації?

- Що вас найбільше вразило?

- Чому навчило це оповідання?

3. Акція «Збери портфель другу».

4. Розповідь з елементами бесіди про сусідів. Де б ми не йшли, не їхали, нас завжди оточують люди, яких називають сусідами. Вони бувають різними. Сусіди по квартирі, по парті, сусідами називають і лю­дей, які сидять поруч в автобусі чи в кіно, сусіди, які живуть близько - близькі, далеко - далекі.

У хаті радість, сміх, а раптом - горе. Родина живе далеко. Кого кличуть на допомогу? Сусідів. І вони завж­ди допоможуть і в біді, і в радості. Недарма кажуть:«Ко­ли біда чи неміч - сусідів клич на поміч». Із сусідами треба жити в мирі та злагоді. А що це значить? Так треба завжди прийти до сусіда на допомогу і не чекати, поки він скаже, щоб ти йому допоміг. Я впевнена, що ви дуже добрі, чуйні сусіди і з вас виростуть добрі люди.

Гра «Я дарую тобі»

(Зірочка «Доброти» дарує нам свічку - символ добра і чистоти, дерев'яну писанку - символ добра).

Діти по черзі передають один одному писанку по колу з побажаннями.

Вчитель. Пам'ятайте, діти! Ми завжди повинні нес­ти іншим світло любові й доброти.

Нехай існує істина стара -

Людина починається з добра.

3-я зупинка «Вірність»

(У чарівній скриньці - Конституція).

- Що ж таке Конституція?

Ст. 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Вчитель. А якщо в народу є своя мова, то є і сам народ. У нас є непорушна територія 603,7 тис. кв. м.

Ст. 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах тери­торії України, все, що знаходиться на нашій землі є об'є­ктами права власності українського народу.

- Яка столиця нашої держави?

- Які великі міста, ріки?

- В якому селі живете?

- Які ви знаєте символи України, що вони озна­чають?

Вчитель. Наша держава несе всім світло мира, лю­бові, добра і злагоди. Ми, українці, ідемо в світ радими від того, що маємо свою державу, волю, рідну мову. І кожен із нас пов'язує свою долю з Україною. Для неї ми живемо, для її процвітання і блага. Буде багата держава, будемо краще жити і всі ми.

Разом.

Ми вчимося сьогодні у школі

І гартуємо наші серця.

З рідним краєм пов'язуєм долі,

Будем вірні йому до кінця.

4-а зупинка «Мрія»

(В скрині - кленовий листочок). Свою мрію запишіть одним словом на аркуші. По­вісьте на наше дерево мрій, поясніть, про що мрієте.

     - Про що мріють наші гості?

    Вчитель. А я мрію про те, щоб всі ваші мрії здійс­нилися.

5-а зупинка «Щастя» (У скриньці - чарівна паличка).

Вчитель. Наша подорож завершується. Перед вами велике, неосяжне зоряне небо України. Вивчайте його, бо багато на небі зірок, а значить, багато шляхів, щоб стати справжнім патріотом, гідним громадянином України, зна­йти своє щастя.

Хай вам, любі діти, сонечко сміється,

А погане - хай минеться.

Хай щастить вам, діти, всюди!                                                                                             Хай ростуть з вас добрі люди!