Патріотичне виховання молодших школярів

                                                             Патріотичне виховання - це  сфера                                                                            духовного життя, яка проникає в усе, що

                                                             пізнає, робить, до чого прагне, що  

                                                            любить і ненавидить людина, яка

                                                             формується

                                                                      (В. О. Сухомлинський)

     Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене. 

  Школа покликана стати для учня та вчителя місцем духовного збагачення кожного з учасників навчально-виховного процесу, де формувалася б громадянська зрілість, особиста відповідальність за свій внесок у національно-культурне відродження України, у розбудову держави. Велику роль в цьому відіграє патріотичне виховання молодших школярів. Нормативним підгрунтям реалізації патріотичного виховання слугує орієнтовна  “ Програма патріотичного виховання дітей та учнівської     молоді ”:

    - любов до Батьківщини, віра у її майбутнє;

-  любов, повага, доброзичливе ставлення до народу;

 - любов до родини, отчого дому;

 - любов до рідної мови, та усвідомлення,  мова є духовним багатством народу;

 - поважне ставлення до історії та культури власного народу;

- готовність до праці на користь рідної землі;

- дотримання та пропаганда здорового способу життя;

 - любов до природи, турбота про збереження її багатств.

      На практиці стараюся розв’язати такі практичні завдання: не лише передати учням певну суму знань, а навчити здобувати ці знання самостійно;

 - сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок;

- розширити коло спілкування дітей;

 - прищепити учням уміння користуватись дослідницькими прийомами.          

    Історичне джерело патріотизму – століттями й тисячоріччями закріплене існування держав, що формували прихильність до рідної землі, мови, традицій. В умовах утворення націй і утворення національних держав, патріотизм стає складовою частиною суспільної свідомості, що відбиває загальнонаціональні моменти в його розвитку.

      Патріотичне виховання в сучасній школі містить взаємопов`язану діяльність вчителя та учня з розвитку сукупності моральних норм та рис поведінки, а саме: повага до Батьківщини, відданість їй, активна праця на благо Вітчизни, примноження трудових звичаїв країни, прагнення до зміцнення честі й гідності своєї держави, любов до рідного краю, дружба з іншими народами, тощо.   

   Школа має невичерпні можливості для здійснення патріотичного виховання. Під час навчального процесу молодші школярі ознайомлюються з історією українського народу, його багатовіковою боротьбою за свої права за незалежність, з багатонаціональною культурою, унікальними традиціями, звичаями та обрядами.     Без  опори на українські народні звичаї, виховати справжнього українця не можливо. Тому їх збереження, збагачення і дотримання має доленосне значення як для нації в цілому, так і для кожного українця.[3,с. 227]

       У початкових класах важливого значення набувають такі інтерактивні засоби виховання, як народні обряди та традиції, що спрямовані на розвиток творчого потенціалу особистості, кооперування та гуманізацію стосунків у колективі. Рідна мова, історія народу, його традиції, звичаї та обряди, зокрема, фольклор, різні види народного мистецтва й художня творчість, народні символи та народна символіка, - все це є тим благодатним грунтом, на якому зростає національна свідомість. Засвоєння, зберігання і розвиток традицій і звичаїв українців є важливим засобом зміцнення національної свідомості.    У народі  побутує повір’я той, хто забув звичаї своїх батьків карається людьми і Богом.  Сім’я, родина, дім, рідна вулиця, природа навколо – це ті натуралістичні фактори, які дитина бачить, розуміє, за допомогою яких можна зацікавити дитину, спонукати її до дослідження нового, і які формують у неї почуття патріотизму. [c 6-44]

     Знання своєї сім'ї охоплює походження бать­ка й матері, їхнє соціальне становище, місце і роль у сімейній ієрархії; родинні зв'язки. З цією метою з учнями   починаємо збирати фото найстарших членів родини: прапрадідусів, прапрабабусь, прадідусів, прабабусь, дідусів, бабусь. Діти не лише приносять фотографії, але й вчаться розповідати про членів своїх родин (їх ім'я, по батькові, скільки років прожили, чим займалися). Ця робота цінна тим, що діти, вивчаю­чи свій родовід, проймаються вели­кою повагою і любов'ю до тих своїх далеких предків, яких навіть ніколи не бачили.

    Таким чином, вивчаючи народні тра­диції, діти починають цікавитися 

 іс­торичним минулим українського на­роду. Відроджується культура рідного народу, входять в життя прадавні ігри дітей. Вивчення фольклору допома­гає розвинути творчі нахили учнів, спонукає їх до пізнавальної актив­ності,  є запорукою виховання любові до рідної української мови, до рідної української землі.

    Результативність усієї роботи сприяє тому, щоб у дітей:

 -  виникла зацікавленість у дослідженні історії рідного краю народних традицій, бажання їх берегти; пошукова активність трансформувалась у допитливість;

-  розвинулися здібності до генерування оригінальних ідей;

 -  з’явилось відчуття особистої значущості від залучення до різних видів роботи.

    У сучасній педагогіці активності набуває метод проектів як освітня технологія, метою якого є орієнтування учня актуалізацію власного життєвого досвіду і набуття на його основі нового. Цей метод набув широкої популярності та широкого впровадження завдяки таким аспектам :

- закономірний зв’язок між навчальними проблемами та практичним життєвим досвідом самих учнів;

- самостійна пізнавальна діяльність школяра;

- наявність індивідуалізації навчання;

- динамічність проблем навчання;

- висока емоційна активність;

- чітко організована структура роботи.

      Саме використання народних традицій, обрядів у навчанні, через цілеспрямованість і підпорядкованість цього навчання власним уподобанням молодших школярів – одна з важливих ідей сьогодення.

    Наводжу приклади завдань для молодших школярів :

1 клас Кожному учневі запам’ятати та записати імена своїх матусь, татків, бабусь, дідусів, прадідів. На основі зібраних відомостей виготовити альбом «Наш родовід».

2 клас Зібрати та описати народні приказки та прислів’я. Намалювати до них ілюстрації.

3 клас Вивчити самим та показати іншим учням народні ігри та розваги. Записати їх, проілюструвати.

4 клас Вивчити та підготувати театралізацію 2-3 народних пісень. Створити «Пісенник» з малюнками і текстами до пісень.

         Таку роботу слід продовжувати і в наступних класах, що сприятиме глибокому та свідомому засвоєнню народних звичаїв, вивченню та дотриманню обрядів, виховання національно свідомої особистості. Серед інтерактивних методів, що широко впроваджують у навчанні молодших школярів, є проведення брейн-рингів, КВК, конкурсів «Розумники та розумниці» тощо. Завдання слід будувати на матеріалі народних традицій, обрядів, звичаїв.      Наприклад:

-         що є символом дівочої краси (коса);

-         який птах перший прилітає з вирію і є благовісником весни(жайвір);

-         яку страву варили українці на знак примирення з ворогом(кашу);

-         що символізує кутя(обрядова страва Різдва Христового, символ поминання предків);

-         назвіть українські народні пісні, де згадуються рослини – символи українців;

-         назвіть народні повір’я або прикмети;

-         назвіть українські народні пісні, де згадуються улюблені народом птахи й тварини тощо.

    Як свідчить практика, використання в проектній діяльності учнів народних традицій є доцільною та цікавою для молодших школярів формою інтерактивного навчання. Адже вона розвиває інтелектуальні здібності, формує творчий підхід до проблеми, сприяє самовираженню та розвитку самостійності, стимулює пізнавальну активність молодших школярів, поглиблює знання та виховує повагу до українських традицій, формує патріотичні почуття у дітей.   

 

Активізація розумової діяльності учнів

Проблема розвитку учнів згідно із змістом навчання сьогодні настільки актуальна, що немає, мабуть, жодного вчителя, який би не замислювався над тим, як ефективно його впроваджувати. Пріоритетом у роботі вчителя із дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення та математичного мовлення.

До речі, на це націлюють і чинні підручники з математики. Чимало засобів і прийомів описано в методичній літературі. Вважаю, що використо­вувати їх слід комплексно, щоб уникнути монотонного й одноманітного розв'язування вправ і задач на уроках.

При вивченні арифметичних дій гарний результат дає робота з таблицями.

Зменшуване		18		62	35
Від'ємник	5		8		26	12
Різниця	9	8	35	8		21

Корисними для розвитку мовлення та мислення є різноманітні математичні диктанти.

Завдання 1

1. Запишіть усі числа в порядку спадання:

20, 27, 24, 21, 18, 15, 12, 9, 6, 3.

2.  Яке число «зайве»?

3.  Знайди закономірність.

4.  На які групи можна розбити ці числа?

Завдання 2

1. Підпишіть   під   кожним   числом   відповідну букву.

15,  21, 18,  9,  3,  6,  27, 12,  30, 24

і,     і,    н,    а,  ь, н,   к,   л,    а,   й

2. Випишіть усі двоцифрові числа в порядку зростання, підпишіть під кожним відповідну букву та прочитайте назву предмета, який необхідний на уроках із математики.

12, 15, 18, 21, 24, 27, ЗО

 л      і    н    і     й    к    а

3.  Для   чого    потрібна   лінійка   на   уроках математики?

Завдання З

1.  Число 22 збільшили на 5, яке число одержали?

2.  На скільки 7 менше за 12?

3. Запишіть число, яке складається із 5 десятків та 4 одиниць.

4. Число 7 збільшили на 7. Яке число  одержали?

5.  Зменшуване   90,   від'ємник   45.  Знайдіть різницю.  

6.   У Тані 9 цукерок і яблук на 6 більше. Скільки всього цукерок і яблук у Тані?

7.   У коробці лежало З0 олівців, із них 6 олівців  зламані. Скількома олівцями можна малювати?

     Як відомо, одне з головних завдань початкового курсу математики — формування обчислювальних навичок. Однак треба не лише навчати додавати, віднімати, множити, ділити, а й виконувати ці дії раціонально, осмислено. Для цього важливо розвивати математичну зіркість, кмітливість.

Міцність та автоматизм потрібних навичок досягаються у процесі тривалих вправ.

Завдання 1

Петрик склав схему:

+4         -7          +25

А потім швидко знайшов відповідь. Як він здогадався? Яке число задумав Василько?

Завдання 2

Обчисліть суму зручним способом:

10 + 20 + 30 + 40 + 50 + 60 + 70 + 80 + 90

Завдання 3

Доберіть замість геометричних фігур відповідні числа:

56 -   =  

□ - 15 = О

18 + 6 =  

0+1=  

Завдання 4

Розв'яжіть приклад, записаний у стовпчик. Використавши добутий результат, розв'яжіть приклади усно.

534            535 + 289 =         537 + 289 =

+ 289         534 + 288 =        534 + 289 =

     823          535 + 288 =        923 - 534 =

Навчання логічної грамоти на уроках математики вважається найбільш природним, оскільки логічні форми та відношення виступають у чіткому, незавуальованому вигляді. Складовою частиною логічної грамотності є прийоми порів­няння. Порівняння на уроках математики засто­совую в таких випадках: при порівнянні предметів і об'єктів, при порівнянні понять і відношень, як складову частину інших логічних прийомів.

Завдання 1

Розповісти про числа 2 і 7. Охарактеризувати числа 3 і 9. Назвати властивість чисел 4 і 10.

Завдання 2

Виконайте дії за програмою, складіть вирази.

1, Від 36 відняти 21.

2. Результат поділити на 3.

 Вираз.

1. Поділити 21 на 3.

2. Результат відняти від 36.
3. Порівняйте     одержані     вирази.    

Чим     вони відрізняються? Як змінюється порядок дій?

 Завдання З

Порівняйте вирази за допомогою знаків: >; <; =.

5 + 5 + 5 ...     54

12 • 15   ...   12 • 48

56 : а     ...   48 : а

 1 км      ...   234 м

 7 см      ...   7 мм

(а + Ь) • 3 ...   а + Ь • З

Ефективним засобом, який допомагає розкритися та самореалізуватися кожній дитині в класі, є творча робота учнів. Діти із задоволенням складають, знаходять, співставляють як на уроці, так і вдома.

Завдання 1

Складіть задачу за даними виразами:

85 : 5 • 9,  х • 5 + у  8.

Завдання 2

Накресліть промінь КМ, що перетинає пряму АВ і не перетинає відрізок СД.

Завдання З

Складіть усі можливі суми з двох чисел, використавши лише числа: 5, 6, 7 (числа в них не повторюються). Склади всі можливі різниці із цих чисел.

Для формування в молодших школярів уміння міркувати використовую на уроках геометричні задачі.

Завдання 1

У фігурі п'ять квадратів. Заберіть три палички так, щоби залишилось три квадрати.

Завдання 2

На прямій відмітили чотири точки. Скільки всього вийшло відрізків?

Завдання З

Накресліть прямокутник, площа якого дорівнює 12 см, а сума довжин сторін — 26 см.

Завдання 4

На скільки збільшиться периметр квадрата, якщо кожну його сторону збільшити на 5 см?

Широко практикую на уроках розв'язування цікавих задач, що сприяють розвитку логічного мислення, стимулюють інтерес до математики.

Завдання 1

Яка цифра стоїть на одинадцятому місці в ряду чисел — від 1 до 11?

Завдання 2

У сім'ї сім братів, і в кожного по одній сестрі. Скільки всього дітей у цій сім'ї?

Завдання З

У зайчика було сім морквин. Він з'їв усі, крім п'ятої. Скільки морквин залишилось?

Школярі на уроках залюбки заучують віршовані лічилки, розв'язують римовані задачі, відгадують ребуси, загадки, шаради.

Увесь цей набір нестандартних вправ у комплексі навчає дітей самостійно міркувати, відпрацьовується вміння відстоювати свої думки, бути ініціативними в набутті нових знань.

Із перших уроків упроваджую групові форми роботи, що спрямовують на те, щоби ситуативна допитливість дітей переросла в стійкі пізнавальні інтереси.

Умовою народження перших пізнавальних  запитань до вчителя є розв'язання спірних  навчальних питань, робота в парі, дискусії між учнями, які пропонують різні способи розв'язання спільного завдання.       

Принципово важливо, щоби на кожному уроці дитину хвилювала радість відкриття, щоб у неї формувались віра у свої сили та пізнавальний інтерес. Адже інтерес і успішність навчання - ось ті основні параметри, які визначають повноцінний інтелектуальний, фізіологічний розвиток дитини, а зрештою — якість нашої роботи з дітьми. 

Падає промінь на парту, Йде за уроком урок, Справді, навчатися варто, Це ж у незвідане крок.