Дистанційне навчання

 11.03 Українська мова

Тема. Дієслово як   частина мови. Повторення вивченого.

-Тема сьогоднішнього уроку «Дієслово», то ваші завданнями на уроці: вчитись розрізняти дієслово серед інших частин мови, ми пригадаємо все про дієслово.

1. Опрацювання правила в підручнику с. 134

- Що означають дієслова?

- На які питання відповідають?

- Яким членом речення здебільшого виступають?

- Як підкреслюємо дієслова?

2. Ваше завдання – закінчити прислів’я, дописавши його  і відшукати там дієслова, підкреслити.

 Нових друзів май, …

Не маєш друга – шукай, …

Друзі пізнаються ...

- А тепер давайте визначимо, яку ж діє означають названі вами дієслова – завершену чи незавершену. Але спочатку пригадаємо правило с.135 (самостійне опрацювання)

- На які питання відповідають дієслова, що виражають завершену дію?

- А незавершену дію?

- Визначити дію дієслів (завершена, незавершена)

- Отже, яку дію можуть виражати дієслова?

3. Робота над часами дієслова.

-          Давайте поговоримо про вас. Кого окрім батьків і друзів ви любите? 

-          А що ви робите для того, аби показати свою любов вчителю? 

Вчився                                    вчуся                        вчитимусь

Старався                                стараюся                   старатимусь

Працював                              працюю                     працюватиму

-          А тепер давайте пригадаємо, що ви робили у 1му класі, аби показати свою любов вчителю (запис слів першого стовпчика).

-          А тепер дещо про сумне. Незабаром ви покинете поріг нашої початкової  школи. Я хочу, щоб ви мені пообіцяли, що будете робити в майбутньому, для того, щоб я вами гордилася. (запис слів третього стовпчика)

-          Перед вашими очима 3 колонки слів. Що їх об’єдную і чим вони відрізняються?

(це дієслова, кожен стовпчик – це час дієслова)

-          То за чим змінюються дієслова?

(таблиця часів дієслів )

-          На які запитання відповідають?

Робота з підручником. Вправа 263

 Підсумок уроку

      Гра «Кубування»

1.      Над якою частиною мови ми почали сьогодні роботу? (назва частини мови)

2.       Що означає дієслово?

3.      На які питання відповідає?

4.      За чим змінюються дієслова? (часами, числами, можуть бути доконаного та недоконаного виду)

5.      Яким членом речення найчастіше виступає дієслово?

6.      Навести приклад дієслова у реченні.

Домашнє завдання    вправа 264

Природознавство

Тема.  Корисні копалини в Україні

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як називаються ці природні багатства

— З чого споруджують будинки, школи, заводи?

— А з чого виготовляють автомобілі, літаки?

— Правильно. Щоб побудувати будинок, потрібно багато піску, цементу, вапняку; щоб виготовити машини, верстати, потрібні чавун, сталь, мідь, алю­міній. Але автомобілі й літаки самі не поїдуть і не полетять. Що ще потрібно для них? Так, їм потрібне пальне, яке отримують з нафти. Паливо потрібне і для опалювання житла та промислових підприємств. Усі ці речовини заля­гають на різній глибині в надрах землі і на її поверхні. Щоб користуватися цими багатствами, їх необхідно добути. Тому нафта, вугілля, торф, пісок та інші, необхідні для людей речовини, які добувають з надр землі або з її по­верхні, називають копалинами.

А чому вони корисні? Корисні копалини — це природні багатства, які люди видобувають із надр землі чи з її поверхні й використовують у народному гос­подарстві. Кам’яне вугілля, торф, нафта, залізна руда, природний газ, граніт, вапняк, пісок, глина, торф — це корисні копалини. Вони залягають у землі на різній глибині.

Усі корисні копалини розподіляють на три групи: горючі, рудні (металеві) і нерудні (будівельні).

— Чи знаєте ви, які корисні копалини використовують як паливо?

— До пальних викопних належать вугілля, торф, нафта, природний газ. Усе це — різні види викопного палива.

— А яке значення має паливо?

При спалюванні цих копалин утворюється тепло. Воно потрібне для ро­боти фабрик, заводів, опалювання будинків, приготування їжі. Викопне па­ливо є цінною сировиною для хімічної промисловості. Наприклад, з нафти виготовляють вазелін, ліки, мило, пластмаси, бензин, гас, а з кам’яного ву­гілля — фарби, парфуми, також ліки і пластмаси. Пластмаси також виготов­ляють і з природного газу.

Поговоримо про рудні корисні копалини. Більшість предметів, що ото­чують нас, зроблені з чавуну, сталі, заліза, які не зустрічаються в природі в чи­стому вигляді. Ці метали виплавляють з руди; із залізняку — чавун, сталь, з мідної — мідь.

— Подивіться навкруги. Які предмети виготовлені з металів?

— Перейдемо до третьої групи.

— Як ви вважаєте, чому вони називаються будівельними?

— Назвіть корисні копалини, що належать до цієї групи.

2. Робота за підручником (с. 107–109)

Учні відповідають на запитання на с. 107.

— Розкажіть за мал. 98 про види корисних копалин.

Учні працюють за завданнями підручника на с. 107–108.

— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника».

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 109.

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

3. Фізкультхвилинка

4. Практична робота. Розпізнавання та характеристика корисних копалин свого краю

1) Робота під керівництвом учителя (вивчення властивостей граніту).

— Зараз ми познайомимося з гранітом. На полях, в лісах лежать величезні камені (валуни) — це граніт. Ви, напевно, бачили, коли відпочивали влітку на березі річок і морів, дрібну гальку. Це теж граніт. Для того, щоб хоч щось ви­готовити з граніту, необхідно знати його властивості. Зараз ми проведемо прак­тичну роботу. Допоможе нам у цьому інструкція.

·         Назва корисної копалини.

·         Тверда або рідка копалина?

·         Міцна або крихка?

·         Визначити колір, прозорість.

·         Де можна використовувати, застосовувати?

Заповнення таблиці в зошитах.

2) Робота в групах.

Вивчення властивостей піску, глини, вапняку, торфу, вугілля.

3) Виступ кожної групи.

 УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Тестування

1. Які корисні копалини використовують у будівництві?

а) Пісок, глину;

б) граніт, торф;

в) вугілля, сіль.

2. Які корисні копалини служать паливом?

а) Нафта, руда;

б) вугілля, торф;

в) вапняк, газ.

3. Які корисні копалини добувають за допомогою бурових установок?

а) Граніт, пісок;

б) вугілля, руда;

в) нафта, газ.

4. Люди якої професії відшукують родовища корисних копалин?

а) Будівельники;

б) геологи;

в) шахтарі.

 

5. Які властивості характерні для піску?

а) Не має запаху;

б) має своєрідний запах;

в) при підсиханні розсипається;

г) при підсиханні твердне;

д) у воді не намокає;

е) у воді намокає;

ж) добре пропускає воду;

з) погано пропускає воду.

6. Оберіть правильне твердження.

а) Корисні копалини — це все, що знаходиться в землі;

б) корисні копалини — це природні багатства, які люди добувають з глибин і поверхні землі;

в) корисні копалини — це все, що служить людині.

2. Робота з картою корисних копалин

— Розгляньте на карті умовні знаки, якими позначають корисні копалини. Визначте, які корисні копалини є у вашій місцевості.

— Чи безмежні запаси корисних копалин?

— Корисні копалини — це багатство Землі. У нашій країні добувають понад 80 різних видів корисних копалин. Але запаси їх у надрах землі не є без­межними. З часом вони можуть вичерпатися, а тому витрачати їх необхідно економно. Бережливе ставлення до корисних копалин — це бережливе став­лення до речей, які з них виготовлені і побудовані.

Погляньте навкруги і назвіть речі, виготовлені з корисних копалин. Що виготовляють з корисних копалин? Які корисні копалини потрібні для спору­дження будинку? (Стіни класу побудовані з піску, гіпсу, крейди. Двері, вікна пофарбовані фарбою, що виготовлена з нафти. Батареї опалювання, труби, металеві деталі парти виготовлені з чавуну, який, у свою чергу, виготов­лений з руди.)

— Ми побудували великі міста, отримали нові матеріали, яких у природі немає, наприклад, пластмасу, створили різні могутні машини та за їх допо­могою впливаємо на природу, щоб стати багатшими. Добуваючи корисні копа­лини, люди змінюють поверхню землі: риють кар’єри, насипають штучні па­горби відпрацьованої порожньої породи. При цьому місцевість, що оточує ро­довище, стає непридатною для життя.

— А як відповідає нам природа?

 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Без чого неможлива господарська діяльність людини?

— Хто вивчає корисні копалини, відшукуючи родовища?

— Що називають корисними копалинами?

— На які групи розподіляються корисні копалини?

— Де їх застосовують?

— Які корисні копалини добувають у нашому краю? Де їх використо­вують?

— Яких з відомих вам корисних копалин бракує у поданому переліку: граніт, вапняк, нафта, природний газ, поварена сіль?

— Як слід використовувати корисні копалини?

— Чому їх необхідно витрачати економно?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 107–109).

 10.03 Читання

Тема. Іван Андрусяк "Як подружитися з Чакалкою"

-  Ми сьогодні як справжні літературознавці будемо досліджувати літературний матеріал, розкривати деякі таємниці.  Дізнаємося  багато цікавого про сучасну літературу,  сучасного письменника, який пише  захоплюючі твори для дітей.

 Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Розповідь про письменника

Іва́н Миха́йлович Андруся́к (*28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) — поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.

Іван Андрусяк – один із найулюбленіших поетів сучасних українських дітей. Кумедні, розбишацькі сюжети, яскраві образи й «добрі капості» у нього неодмінно поєднуються з досконалою поетичною технікою, тонким чуттям мови і ефектною звуковою грою. Це вірші, які не вчаться напам’ять, а легко й хвацько запам’ятовуються самі – й у поєднанні з креативними ілюстраціями юної художниці Лілії Курцеби запрошують маленького читача до веселої гри. 
Збірка «Лякація» удостоєна у 2016 році Корнійчуковської премії, а низка віршів із неї включена до нової шкільної програми для вивчення в третьому  і четвертому класі.

З 2005 року Іван Андрусяк звертається до дитячої літератури — в часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, які згодом увійшли до книжки «М'яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Чакалка». У ній автор використовує фольклорний образ Ча́калки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями повісті, які втрапляють у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове страшидло.

2. Перегляд відео «Зустріч з письменником» 

3. Виразне читання п єси  "Як подружитися з Чакалкою"

- Про що ви сьогодні дізналися на уроці?

 Домашнє завдання читати в особах , скласти по 3 запитання до твору

Українська  мова

Тема. Мовна тема. Числівник. Займенник

1. Числівники — це слова, що означають: 

    а) назву предмета;                                

 б) ознаку предмета;                                                                                                                                    в) кількість предметів, їх порядок при лічбі.

2. Числівники відповідають на питання:

а) хто? що? ;     б) скільки? який? котрий? ;               в) коли? як? де?

3. Запиши числівники :11, 16, 700,  29, 50 

    4. Напиши, як особові займенники поділяються на особи: 

   1особа____________  2особа_____________ 3 особа__________________________

5. Запиши  вирази  словами  70 +15 =   , 600 - 100=  

    6. Запиши вірш. Підкресли  особові  займенники. Визнач  їх особу і відмінок.

Нам гарно й весело рости, ми дружим — я  і  ти.

І скрізь, по нашій всій землі, у  нас живуть  брати.

7. Зміни числівники за зразком: Три – третій 

1______________________________             7 _____________________________ 

8. Провідміняй займенники ти, вона. 

9. Заміни займенники 1 особи на 3особу множини:       ( Я) навчаюсь у 4 класі.    У (мене) 28 учнів.  (Ми) всі товаришуємо.  ( Нами) пишаються батьки.  

Математика 

Тема. Поняття "дріб". Чисельник і знаменник дробу. Читання  та запис дробу. Порівняння дробів

   Ділити і множити віднімати, додавати багатозначні числа ви вмієте. Але як же поділити менше число на більше?

 Тому ми можемо перейти до вивчення нової теми, яка називається…ДРОБИ.

Ми пригадаємо все про дроби, навчимось їх читати, записувати, порівнювати.    

Вивчення нового матеріалу.

 -Як на вашу думку, що таке дріб? Пригадайте в 3 класі ми вивчали. (відповіді дітей).

Проблемне питання. То як ми можемо 1:2

Завдання: Діти, в мене в руках є яблуко . Його  потрібно поділити порівну між двома друзями. Як це зробити?(розрізую на двоє). (Записую на дошці 1:2 ) Скільки вийшло ? (дві половини, показую 1 половину, другу половину. Продовжую писати 1:2=половина   1

                                          Половина  2

Якщо ціле яблуко поділити на дві рівні частини і взяти одну таку частину, то вона називається половина. То як ми маємо записати ці рівні частини? Так, для цього існують дробові числа.

 Половина від цілого називається одна друга частина (записується ).

А як розділити між 3? (відповіді учнів)

1:3= третина      1

         Третина     3

При поділі цілого на три рівні частини одна частина називається одна третя, або третина (записується ).

Поділ яблука на 4.

- Давайте повернемося до нашого прикладу 1:4. Чи зможемо розділити яблуко на чотири частини? (відповіді дітей). Давайте розріжемо на 4. Показую 1 частинку. Це взяли 1 з чотирьох. Як скажемо ¼. Кожну з чотирьох рівних частин цілого називають однією четвертою, або четвертиною (чвертю) (записується ). , ,  – це дроби, які називають частини.

Давайте проведемо експеримент (використовую набір “Долі і дроби”)

Подивіться на дошку, на 1/2, якщо прикласти половинки одна до одної то дістанемо цілий круг.

 Числа виду 1/2, 2/3, 3/4, 5/6 - називають дробовими числами. Частина числа називається дробом.

 Отже, частини записуються парою цифр. Кажуть цифра над рискою – чисельник,  та цифра під рискою ( знаменник). 

У записі дробу чисельник і знаменник розділені рискою, яку називають дробовою. Риска – це те ж знак ділення. В математиці арифметична дія ділення має два знаки – “:”, “—“.

У житті часто користуються словом половина, або пів. Ми купуємо в магазині півхлібини, або ½ (вчитель показує) щоб він не засихав. У житті ми часто говоримо пів кілограма, ½ кг, півлітра – це половина одного літра (демонструю 1л і 0,5 л банку з водою, що переливаю в літрову банку), півтони (½ тони).

В природі, також зустрічаються дроби. Це ми бачимо на прикладі апельсина чи мандарина. Природа подробила ці фрукти на частини, на дольки.

 Ідея використання таких чисел, в яких цифри позначають одразу два різні поняття – розмір і кількість, визрівала довгий час. Першими до цієї ідеї прийшли індуси. (Індуси-загальна назва корінного населення Індії та Пакистану)

Розпізнавання частин на малюнках 

Запишіть дробом, яку частину зафарбовано.  Та з’єднайте лінією дріб з частиною

Порівняння частин за малюнками

Отже з двох дробів з однаковими знаменниками більший той , в якого більший чисельник